Тема 6 . Етичні засади участі захисника у кримінальному процесі.

План:

1. Поняття, зміст та значення адвокатської етики

2. Кодекс адвокатської етики: основні поняття

3. Етичні правила поведінки адвоката у різноманітних сферах діяльності.

4. Етика поведінки адвоката у судовому процесі та етичні правила в системі взаємовідносин адвокат – суд

5. Суспільно значущі обов’язки адвоката.

Література:

1. Правила адвокатської етики, прийняті Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.1999р. (Кодекс адвокатської етики) // Юридичний вісник України. – 18-24 листопада 1999. - № 46.

2. Загальні принципи етики юристів (затвердженні Міжнародною асоціацією адвокатів) // Адвокат. – 1996. - № 1.

3. Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, прийнятий на пленарному засіданні в Страсбурзі у жовтні 1988р.

Барщевский М. Ю. Адвокатская этика. – М.: «Профобразование», 2000.

Конституція України в статті 59 проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури - забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах.

Роль єдиного незалежного професійного правозахисного інституту, який покликаний захищати права та свободи, представляти законні інтереси особи в державних владних структурах на закріплених Законом України "Про адвокатуру" принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму та конфіденційності, реалізується адвокатурою в складній системі правовідносин. Адвокат при здійсненні своєї професійної діяльності виступає носієм обов'язків, іноді суперечливих, по відношенню до:

- клієнтів;

- судів та інших державних органів;

- адвокатури в цілому та окремих адвокатів;

- суспільства в цілому.

Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки; водночас специфіка, комплексний характер обов'язків, що лежать на адвокатурі, обумовлюють необхідність збалансування служіння адвоката інтересам окремого клієнта з інтересами суспільства в цілому, дотриманням принципів законності і верховенства права.

Успішне досягнення мети саморегуляції професійної поведінки адвокатів на такому високому рівні, який передбачає врахування складного співвідношення різнопланових обов'язків адвоката, їх пріоритетів та конкретного втілення в ситуаціях, коли такі обов'язки вступають в суперечність один з одним, а також відшукання шляху їх реалізації, що оптимально відповідає покликанню і статусу адвокатури, диктує необхідність встановлення правил професійної адвокатської етики, які мають стати путівником адвоката в обранні належних варіантів професійної поведінки.

Вироблення адвокатурою і дотримання адвокатами особливих деонтологічних вимог і правил розглядається світовою адвокатською спільнотою як необхідна наріжна передумова повноцінного функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної ролі в демократичному суспільстві.

Закон України "Про адвокатуру" передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних зобов'язань адвоката, які він бере на себе, складаючи Присягу адвоката України.

Виходячи з наведених міркувань, були вироблені Правила адвокатської етики (прийняті ВККА при КМУ 1жовтня 1999 року // Юридичний вісник України. - №46, 18-24 листопада 1999р.) з метою уніфікованого закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві.

Вони покликані слугувати системою орієнтирів для адвокатів України при збалансуванні, практичному узгодженні ними своїх багатоманітних професійних прав і обов'язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру" та іншими законодавчими актами України, а також мають закріпити єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката у дисциплінарному провадженні кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури при оскарженні дій адвоката як таких, що порушують присягу адвоката через порушення Правил адвокатської етики.

Етика грає в адвокатській діяльності особливу роль. Немає, мабуть, іншої професії з настільки розвиненим внутрішнім, корпоративним контролем не тільки за діями і словами, але нерідко навіть намірами.

Професіональна правозахисна діяльність грунтується на довірчих, близьких до інтимних, відношеннях адвоката з клієнтом. Правила професіональної моралі забезпечують цю охороняєму адвокатською таємницею довіру. Захищаючи права і законні інтереси клієнта, адвокат вступає в складні, чреваті конфліктами відносини із судом, різноманітними державними, насамперед правоохоронними, органами. Професіональна етика покликана регулювати ці відносини. Ми живемо в інформаційному просторі, комунікаційному світі. Етичні норми дозволяють правильно вибудувати взаємовідносини адвоката з засобами масової інформації, визначають можливість і межі реклами правових послуг.

Коли ми говоримо про престиж адвокатської професії, ми зовсім не маємо на увазі, якою високою повинна бути власна внутрішня думка адвоката про його значимість і роль у суспільстві. Престиж професії визначається не внутрішньою самооцінкою, а навпроти, оцінкою навколишніх.