<<
>>

2. Видимий рух і фази Місяця.

Видимий рух Місяця на небі є наслідком руху Місяця навколо Землі. Видимий шлях Місяця на небі – незамкнута крива, яка весь час змінює своє положення серед зір зодіакальних сузір'їв.

Видимий рух Місяця супроводжується безперервною зміною його зовнішнього вигляду, який характеризується фазою.

Фаза дорівнює відношенню найбільшої ширини освітленої частини місячного диска до його діаметра .

Орбіта руху Місяця навколо Землі є еліпс екецентрисатет 0,005 велика піввісь 384400км. В перегелії віддаль від землі до Місяця менша середньої на 21000км, в апогеї настільки ж більша. Площина Місячної орбіти нахилена до площини екліптики піт кутом 5009'. Місяць рухається навколо Землі із заходу на схід. Сидеричний Місяць – 27,32 середніх доби.

Внаслідок близькості Місяця до землі елементи цого орбіти весь час збурюються. За пів року нахил орбіти Місяця коливається від 4058' до 5020'. Кожний елемент Місяця орбіти має декілька збурень з різними періодами і амплітудами. Внаслідок цього дійсний рух Місяця дуже складний.

Збурюється довгота вузлів, і перегелія місячної орбіти. Вузли переміщуються по екліптиці на зустріч руху Місяця здійснюється повний оберт за 18 років 7 місяців. Перегелій переміщається на схід і завершує свій оберт за дев'ять років.

За кожний оберт Місяця навколо Землі переміщення вузлів = 105'. По завершенні заряного місяця, Місяць не повиртається точно в попереднє положення і кожний новий оберт здійснюється по новому шляху і тільки через 18 років і 7 місяців Місяць знов повертається в попереднє положення.

Видимий рух Місяця на фоні зірок є наслідок дійсного руху Місяця навколо Землі. Місяць протягом зоряного Місяця переміщується завжди в одну й ту ж сторону – з заходу на схід. Видимий шлях Місяця – незамкнута лінія, яка постійно змінює своє положення серед зір зодіальних сузірїв.

Видимий рух Місяця супроводжується постійною зміною його зовнішнього вигляду (фазою Місяця).

Фаза дорівнює відношенню найбільшої ширини освітленої частини d' Місячного диска до його діаметра d.

Лінія, яка відділяє темну частину диска Місяця від світлої називається термінатором. Кут φ між напрямом від Сонця до Місяця і від місяця до Землі називають фазовим. Розрізяють чотири основні фази, які поступово преходять одна в одну в такій послідовності: новомісяччя ●, перша чверть ◗, повномісяччя○, остання чверть◖.

Під час новомісяччя Місяця проходять між Сонцем і Землею фазовий кут =1800. До Землі повернута темна сторона Місяця і його не видно на небі. Через два дні після (І) Місяць видно на заході у вигляді вуського серпа через сім днів після новомісяччя Місяць приймає форму півкруга. Наступає фаза першої чверті. В цей час Місяць знаходиться в першій квадратурі, тобто 900 на схід від Сонця. До замлі обернена половина освітленого Місяця і половина затемненення. В цій фазі Місяць видно в першій половині ночі.

Знову ~ через сім діб після першої чверті Місяць має вигляд повного круга. Опівночі Місяць знаходиться в протистоянні з Сонцем φ=0. Повний Місяць видно на небі в напрямі протилежному напряму на Сонце. Тому повний місяць видно протягом всієї ночі. Сходить Місяць під час заходу Сонця і заходить під час сходу Сонця.

Після повномісяччя місяць починає зменшуватися.

Проблизно через сім діб Місяць знову видно у вигляді півкруга, наступає остання чверть. В цей момент Місяць знаходиться в західній квадратурі φ=900 і до Землі знову повернута половина освітленої і половина темної частини Місяця, але тепер Місяць знаходиться на 900 на захід від Сонця і видно в другій половині ночі аж до сходу Соця.

Метонів цикл.

Метону (Афіни 432 р до н. е.) приписують відкриття такого факту: в 19 тропічних роках (1т.р.=365 діб 5 год. 48хв. 46с.) (1т.р.=365,2422 діб).

Майже стільки ж діб містить 235 середніх синодичних місяці (по 29,5306 в кожному) - 6939, 69 доби. Цей період (19 років) називаєтиься Метонів цикл. Через 19 років місячні фази повторюються в ті ж дні року.

Загальна кількість затемнень в році. Сарос.

Із умов настання затемнень випливає, що протягом року може відбутися найбільше 7 затемнень - або 2 місячних і 5 сонячних, або 3 місячних і 4 сонячних. В першому випадку на початку року – два сонячних і між ними одне місячне потім в середині року два – сонячних і одне місячне і в кінці року місячне.

В другому випадку – одне місячне на початку року і після нього одне сонячне, посеред року – 2 сонячних і 1 місячне в кінці року – 1 сонячне і 1 місячне. Такі роки зустрічаються рідко. Найчастіше буває 2 сонячних і 2 місячних затемнення. Найменша кількість затемнень в році – 2 сонячних.

Послідовність затемнень повторюється майже точно і в попередньому порядку через проміжок часу, що називається Сарос.

<< | >>
Источник: Лекції з астрономії. 2017

Еще по теме 2. Видимий рух і фази Місяця.:

  1. Зміст
  2. 2. Видимий рух і фази Місяця.
  3. 4. Покриття світил Місяццем. Сонячні затемлення.
  4. 5. Місячне затемнення.