Прибуток, норма прибутку та фактори, що впливають на їх величини

Категорія « доход» на рівні фірми означає загальну виручку від усіх видів господарської діяльності та господарських операцій від виплати податкових платежів, які входять у ціну продукції, акцизів та мита.

Загальний (валовий) доход (TR) - це загальна грошова сума від реалізації продукції, залежить від рівня цін та ринкової кон’юнктури, визначається за формулою:

Середній доход (АВ)характеризує дохідність проданої одиниці продукції й дорівнює ціні:

Граничний прибуток - це приріст загального доходу у результаті продажу ще однієї одиниці продукції, є вартісним орієнтиром щодо розширення масштабів фірми, завдяки чому йому віддається перевага у ринковій економіці, визначається за формулою:

Прибуток — надлишок над витратами виробництва, або різниця між виторгом від реалізації та собівартістю продукції, визначається за формулою:

Прибуток є формою існування чистого доходу як різниці між вартістю і витратами виробництва, або грошового виразу додаткового продукту. Зауважимо, що якщо валовий прибуток є простою різницею між виторгом і вит ратами, то чистий залиша єт ься після відрахування від в алов ого пока зника податків, дивідендів та інших обов’язкових сплат. До того ж слід підкреслити, що в торгівлі й суспільному харчуванні визначають показник валового доходу як різниці між виторгом від продажу і витрат при закупівлі.

Важливим показником є норма прибутку, яка визначається за формулою:

де П - маса прибутку від реалізації, Ка - сума авансованого капіталу.

В мовах ринкового господарювання прибуток є головною метою і одночасно показником стану діяльності, а норма прибутку - головним узагальненим показником ефективності.

Прибуток є доходом підприємця і методологічно розглядається або як перетворена форма додаткової вартості по Марксу, або як ціна підприємницької діяльності на підставі граничної продуктивності в немарксистських концепціях.

Визначимо ключові форми прибутку:

- розрахунковий, або бухгалтерський як підсумок порівняння виторгу від реалізації та бухгалтерських витрат, визначається за формулою:

- нормальний як сума неявних витрат чи витрати втрачених можливостей; нормальний прибуток трактується як винагорода підприємця за виконання його функцій;

- економічний як різниця між бухгалтерським і нормальним прибутком та визначається за формулою:

- валовий як фактична різниця між виторгом і витратами;

- чистий як підсумок вирахування з валового прибутку податків і зборів, інших обов’язкових сплат, дивідендів тощо.

Прибуток виконує наступні функції: розподільчу, стимулюючу, оціночну. Рівень прибутковості підприємства відображує показник рентабельність. Рентабельність виробництва показує, наскільки результативно використо­вуються у процесі вироб ництва аванс ований основний та оборотний капіт ал. Рентабе льніст ь продукції в ідображає результативність поточних витрат і визначається як відношення ( процентах) прибутку від реалізації продукції до собівартості реалізованої продукції.

4. Сутність, види і функції цін

Ціна - це грошове вираження вартості товару. Масштаб цін - це певна маса певного дорогоцінного металу, насамперед, золота, яка приймається за грошову одиницю.

Так, англійський фунт стерлінгів отримав назву, спираючись на фунт срібла. Під час золотого стандарту масштаб цін встановлювався рішенням державних органів. За сучасних умов першу функцію грошей виконує споживчий кошик, який має реальну вартість.

Визначають такі основні види ринкових цін:

- базові;

- номінальні (довідкові, біржові котирування);

- факт урні;

- виробничі;

- пропозиції;

- попиту;

- оптові;

- роздріб ні;

- вільні ринкові;

- монопольні;

- світові.

Тре ба зазна чити специфічні назви цін: курс и валют і цінних паперів, тарифи на послуги, ціни чинників виробництва (зарплата, процент, рента).

Ціни виконують наступні функції:

- регулююча;

- розподільча;

- стимулю юча та інші.