§3. Метод узгодження
Виведемо правило цього методу на прикладі. Припустимо, я перебуваю на кухні і бачу, що якщо в піч покласти вугілля, підпалити його і воно розгориться, то вода, яка знаходиться в казані, починає кипіти і утворюється пара.
Припустимо, що після цього я йду працювати в поле і бачу там, що вода в казані, під яким розвели вогнище, теж кипить і там теж утворюється пара. Нарешті, я йду в лабораторію хіміка і бачу, що вода в колбі, під якою знаходиться спиртівка, кипить і в колбі також утворюється пара. Я ставлю запитання: яка причина утворення пари? Щоб відповісти на це запитання, я подумки відокремлюю попередні події від подальших і в числі перших шукаю причину даного явища. Я міг би подумати, що причиною пароутворення є наявність вугілля в печі, але цьому суперечить та обставина, що в другому і в третьому зі спостережуваних мною випадків пароутворення не було використане вугілля. Отже, вугілля не може бути причиною пароутворення, якщо воно могло відбуватися і без вугілля. У такому разі, можливо, причиною пароутворення є присутність у вогнищі дров; але і це припущення неправильне, тому що дров не було в першому і третьому випадках. Не можна також сказати, що причиною пароутворення став спирт, тому що його не було ні в першому, ні в другому випадках. Щоб відповісти на запитання, що цікавить нас, ми повинні шукати серед передуючих обставин такий елемент, який був би спільним для всіх випадків; це і буде справжньою причиною пароутворення, яку ми так ретельно шукаємо. Таким загальним явищем є вогонь, який явно присутній в числі всіх спостережуваних мною випадків, і який ми маємо достатньо причин вважати істинною причиною пароутворення. Саме така процедура і є визначенням причинності за методом згоди.Таким чином, коли ми визначаємо причинний зв’язок за методом, відомим як метод узгодження, або подібності, то ми порівнюємо між собою різні випадки, у яких явище, яке вивчається, має місце, виділяючи в них частини, передуючі явищу і наступні.
Позначимо явища передуючі буквами АВСДЕ, а явища наступні буквами аЬссСе, і нехай а буде тим наслідком, причину якого нам потрібно визначити. Припустимо, що ми досліджували А в поєднанні з В і С, і що наслідком їх було а, в, с. Далі припустимо, що ми досліджували А в поєднанні з D і Е, але без В і С, і що наслідком їх було а, d, е. Отже, ні В, ні С, ні D, ні Е не можуть бути причинами а, тоді як у першому випадку а виникає без D і Е, а в другому випадку без В і С. Таким чином, причиною а може бути тільки А.
Спосіб визначення причинності за першим методом може бути сформульовано так: «якщо для двох або більшого числа випадків досліджуваного явища природи є спільною лише одна обставина, то саме та обставина, за якої всі випадки узгоджуються, є причиною даного явища».
Цей метод можно символічно виразити за допомогою такої схеми:
Еще по теме §3. Метод узгодження:
- 6. Агробіржа як суб'єкт аграрного права
- 2.1.5 Рекламне планування
- В с т у п
- 8.2. Перевірка наявності та збереження товарно-матеріальних цінностей
- 7.2. Перевірка стану збереження основних засобів
- Конкуренція: зміст, види і форми