§1. Постановка питання
Ми бачили, що існують різні види суджень залежно від того, які їм притаманні кількість і якість. Судження, у яких один і той же підмет і присудок, але які мають різні якості або кількості або і те й інше, будуть протилежними одне одному.
Наприклад, судження А і I, судження Е і А протилежні одне одному.Питання про протилежність суджень має важливе значення. Якщо я, у процесі спілкування не погоджуючись з ким-небудь, не визнаю в цілому істинності його твердження, це не означає, що я все-таки нічого не можу визнати істинним. Наприклад, коли хто-небудь стверджує, що всі люди мудрі, а я це заперечую, то водночас я усвідомлюю, що можу визнати істинність судження «деякі люди мудрі». А вже ці два судження сумісні одне з одним. Навпаки, якби я стверджував би, що всі люди смертні, то я не можу в той же час визнавати, що деякі люди не суть смертні. У цьому випадку одне судження виявляється несумісним з іншим судженням.
Звідси виникає необхідність розглянути всі судження з погляду їх протилежності, щоб показати, які судження сумісні, а які не сумісні одне з одним.
Для з’ясування цього питання ми скористаємося схемою, відомою під назвою «логічного квадрата» (рис. 19). Схема ця наочно показує взаємне відношення суджень усіх чотирьох видів.
Отже, візьмемо квадрат і проведемо в ньому діагоналі. Біля вершин його чотирьох кутів поставимо літери А, Е, I, О, тобто символи чотирьох видів суджень. Для прикладу візьмемо яке-не- будь судження і представимо його у вигляді суджень усіх чотирьох видів: А - «усі люди чесні», Е - «жодна людина не чесна», I - «деякі люди чесні», О - «деякі люди не є чесні».
Рис. 19.
Між судженнями А та О, Е та I існує відношення, яке називається суперечністю. Як ми вже знаємо, ці судження відрізняються і за кількістю, і за якістю.
Відношення між судженнями А та Е називається протилежністю. Ці загальні судження відрізняються одне від одного за своєю якістю.
Між судженнями А і I, E і О існують відносини підпорядкування. Тут судження відрізняються за кількістю.
Між судженнями I і О існує відношення підпротилеж- ності. Тут два часткових судження відрізняються за їх якістю.
Тепер розглянемо кожну пару цих суджень окремо.
Еще по теме §1. Постановка питання:
- Формы использования специальных знаний в судопроизводстве.
- 4. Стихійний матеріалізм античної філософії
- 3. Специфика философского мышления: понятие фундаментального философского настроения, философия и философствование. Понятие «предельное (метафизическое) вопрошание и предельное противоречие (антиномия)».
- 3. Основной вопрос философии, две его стороны.
- 5. План химико-токсикологического анализа
- Ценности человеческого существования. Жизнь как высшая ценность человеческого бытия.
- 15. Публицистический стиль
- 20. Проблема источников и метода познания в истории философии. Эмпиризм и рационализм как основные направления в теории познания.
- § 1. Признаки юридического позитивизма
- СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ НАВЫКОВ УСТНОЙ РЕЧИ