<<
>>

§1. Постановка питання

Ми бачили, що існують різні види суджень залежно від того, які їм притаманні кількість і якість. Судження, у яких один і той же підмет і присудок, але які мають різ­ні якості або кількості або і те й інше, будуть протилежни­ми одне одному.

Наприклад, судження А і I, судження Е і А протилежні одне одному.

Питання про протилежність суджень має важливе зна­чення. Якщо я, у процесі спілкування не погоджуючись з ким-небудь, не визнаю в цілому істинності його твер­дження, це не означає, що я все-таки нічого не можу ви­знати істинним. Наприклад, коли хто-небудь стверджує, що всі люди мудрі, а я це заперечую, то водночас я усві­домлюю, що можу визнати істинність судження «деякі люди мудрі». А вже ці два судження сумісні одне з одним. Навпаки, якби я стверджував би, що всі люди смертні, то я не можу в той же час визнавати, що деякі люди не суть смертні. У цьому випадку одне судження виявляється не­сумісним з іншим судженням.

Звідси виникає необхідність розглянути всі судження з погляду їх протилежності, щоб показати, які судження сумісні, а які не сумісні одне з одним.

Для з’ясування цього питання ми скористаємося схе­мою, відомою під назвою «логічного квадрата» (рис. 19). Схема ця наочно показує взаємне відношення суджень усіх чотирьох видів.

Отже, візьмемо квадрат і проведемо в ньому діагона­лі. Біля вершин його чоти­рьох кутів поставимо літери А, Е, I, О, тобто символи чо­тирьох видів суджень. Для прикладу візьмемо яке-не- будь судження і представи­мо його у вигляді суджень усіх чотирьох видів: А - «усі люди чесні», Е - «жодна людина не чесна», I - «дея­кі люди чесні», О - «деякі люди не є чесні».

Рис. 19.

Між судженнями А та О, Е та I існує відношення, яке називається суперечністю. Як ми вже знаємо, ці суджен­ня відрізняються і за кількістю, і за якістю.

Відношення між судженнями А та Е називається про­тилежністю. Ці загальні судження відрізняються одне від одного за своєю якістю.

Між судженнями А і I, E і О існують відносини під­порядкування. Тут судження відрізняються за кількістю.

Між судженнями I і О існує відношення підпротилеж- ності. Тут два часткових судження відрізняються за їх якістю.

Тепер розглянемо кожну пару цих суджень окремо.

<< | >>
Источник: Логіка. Основні поняття і принципи : навчальний посібник / В. М. Вандишев. - Київ,2016. - 300 с.. 2016

Еще по теме §1. Постановка питання:

  1. Формы использования специальных знаний в судопроизводстве.
  2. 4. Стихійний матеріалізм античної філософії
  3. 3. Специфика философского мышления: понятие фундаментального философского настроения, философия и философствование. Понятие «предельное (метафизическое) вопрошание и предельное противоречие (антиномия)».
  4. 3. Основной вопрос философии, две его стороны.
  5. 5. План химико-токсикологического анализа
  6. Ценности человеческого существования. Жизнь как высшая ценность человеческого бытия.
  7. 15. Публицистический стиль
  8. 20. Проблема источников и метода познания в истории философии. Эмпиризм и рационализм как основные направления в теории познания.
  9. § 1. Признаки юридического позитивизма
  10. СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ НАВЫКОВ УСТНОЙ РЕЧИ