Відношення між поняттями

Предмети міркування знаходяться мыж собою в різних відно­шеннях. Ці відношення встановлюються за допомогою порівнян­ня обсягів і змістовних характеристик відповідних понять — «усе пізнається в порівнянні».

Залежно від того, чи порівнюються поняття головним чи­ном з боку їхніх об’ємних розходжень, або на перший план при порівнянні виходить зміст, розрізняють сумісні поняття, тоб­то поняття, що мають загальні «місця» для порівнюваних пред­метів, і несумісні поняття, тобто поняття, що не мають таких загальних «місць» у їхніх обсягах, але мають загальні ознаки в їхніх смислах.

Розглянемо найпростіші випадки відношень на прикладах зіставлення тільки двох понять, припускаючи, що більш складні відношення можна послідовно звести до цих відношень.

Між сумісними поняттями існують відношення рівнознач­ності, перетинання, підпорядкування.

1. Відношення рівнозначності (або тотожності, або еквіва­лентності).

Рівнозначними є два поняття, обсяги яких цілком збігаються. Рівнозначними будуть, наприклад, поняття «головний адміні­стративний центр держави» і «місто, в якому постійно знаходять­ся органи вищої державної влади»; кожне таке місто є головним адміністративним центром, і навпаки. Рівнозначність указує на збіг обсягів двох понять, але їхні смисли різні. Відношення між двома рівнозначними поняттями зображується у виді кіл, що збігаються:

2.

3. У відношенні підпорядкування (підрядності, субординації) зна­ходяться поняття з різними обсягами, причому обсяг одного з них цілком входить до обсягу іншого, не покриваючи його цілком. Це відношення ще називають відношенням між родом і видом. У ньому знаходяться, наприклад, поняття «фахівець» і «юрист»: кожен юрист є фахівцем, але не кожен фахівець має юридичну підготовку:

Між несумісними поняттями існують відношення виключен­ня, супідрядності, протилежності, суперечності, доповнення.

4. У відношенні виключення знаходяться поняття, обсяги яких не мають загальних елементів. Порівняємо, наприклад, поняття «атом» і «трикутник», «синє» і «тепле»:

Усі ці поняття виключають одне одного, оскільки ясно, що атом не має жодної з ознак трикутника, а синє — ознак теплого. Точно говорячи, відношення виключення свідчить про непорів- няність предметів міркування. Але іноді таку непорівняність можна усунути, якщо в предметах, які виключають один одного, є хоча б одна спільна ознака.

5. Тоді ми маємо справу з відношенням супідрядності, при- водячи взаємовиключні поняття до двох або більшого числа видів одного родового поняття.

Так, між поняттями «людина»(А) і «рослина» (В) можна вста­новити відношення супідрядності, розглядаючи їх як види від­носно загального для них родового поняття «організм» (С):

6.

7. У граничному випадку протилежності «сходяться» настіль­ки, що нейтральна галузь між ними дорівнює нулю. Йдеться про парадоксальне сполучення в одному обсязі позитивного і парно­го йому негативного понять. Ця ситуація відповідає відношен­ню суперечності між поняттями:

Приклади суперечливого відношення можуть дати пари понять «законний злочин», «безвинний злочинець», «андрогін» тощо.

8. Оскільки в тому самому обсязі, тобто в тому самому зна­ченні, суперечність може означати що завгодно, і в такий спосіб предмет думки стає цілком невизначеним, має сенс переводити суперечність у відношення доповнення:

На даній схемі обсяг виділеного поняття А чітко відокрем­люється від усіх тих понять, сукупний обсяг яких (- А, тобто не- А) з ним не збігається. Сума обсягів А и -А утворює повний простір можливих предметів міркування (универсум) U. При та­кому підході будь-яка невизначеність зникає — ми ніби «ви­різуємо» з универсума цікавляче нас поняття (наприклад, «зло­чин») і надалі міркування зосереджується тільки на ньому, опе­руючи цілком однорідними поняттями і залишаючи поза межами думки всі ті, котрі не належать до обсягу спеціально виділеного нами («вина», «адміністративне правопорушення», «цивільне правопорушення» і т.ін.).

Контрольні запитання

Чим поняття відрізняється від слова? Що таке зміст і обсяг поняття?

Якими є основні види понять?

Для чого потрібні операції узагальнення і об­меження понять?

На які основні види поділяються відношення між поняттями?

Що є підставою для встановлення і розрізнен­ня відношень між поняттями?

Наведіть змістовні приклади відомих вам відно­шень між поняттями.