Вплив держави на умови формування економічної рівноваги

Активна участь держави в економічних процесах впливає на формування та рівень макроекономічної рівноваги. Досягнення та зміна макроекономічної рівноваги мають бути кінцевою метою втручання держави в економіку.

Відрахування державних податків суттєво модифікує функції споживання та заощадження.

Зокрема, функція споживання набуває такого вигляду:

С - споживчі витрати;

С - автономне споживання;

МРС - гранична схильність до споживання;

Y - дохід;

Т - податкові відрахування;

TR - державні трансферти.

Функція заощадження має такий вигляд:

S = -b + (1-MPC)∙(Y-T), де: (11.2)

S - величина заощаджень у приватному секторі;

b - автономне споживання;

1 - MPC=MPS - гранична схильність до заощадження;

Y - використовуваний дохід;

Т - податкові відрахування.

Формули 11.1 та 11.2 свідчать про те, що зростання податків скорочує і споживання, і заощадження (а відтак і інвестиції). Скорочення ж податків дає зворотний ефект.

Строго кажучи, ці формули більш точно опишуть макроекономічні процеси, якщо величина Т враховуватиме чисті податки. Зростання трансфертних платежів та субсидій впливає, з одного боку, на обсяг коштів, які держава може спрямовувати на державні закупівлі товарів та послуг (G) і тим скорочує сукупний попит (AD). З іншого боку, з урахуванням рівня граничної схильності до споживання та чутливості інвестицій до динаміки процентної ставки, підвищення трансфертів та субсидій може привести до збільшення споживчих та інвестиційних видатків і тим самим до зростання сукупного попиту. Ці процеси, безперечно, впливають на макроекономічну рівновагу. Для їх урахування у формулі 11.1 та 11.2 слід використовувати показники чистих податків:

Tn = T - TR, де: (11.3)

Tn - чисті податки;

Т - податкові відрахування;

TR - трансфертні платежі.

Вплив держави на рівновагу може бути проілюстрований з використанням вже знайомих моделей рівноваги, зокрема таких, які побудовані за методом “видатки-випуск” та “вилучення-ін’єкції”.

В моделі “видатки-випуск” можна побачити, як динаміка (збільшення або скорочення) державних закупівель товарів та послуг та податків впливають на зміну положення кривої функції споживання і рівень рівноважного випуску- доходу.

Рис. 11.2. Вплив динаміки державних закупівель товарів та послуг на рівноважний випуск-дохід та видатки.

Рис. 11.3. Вплив динаміки чистих податків на рівноважний випуск дохід та видатки.

Як видно на рис. 11.2 збільшення державних закупівель товарів та послуг на величину ΔG спричиняє зростання рівноважного рівня ВВП на величину +Δ Ye = Ye₂ - Ye₁, а видатків, що плануються на величину +ΔΔB = АЕ₂-АЕ₁.

І навпаки, скорочення величини G державних закупівель товарів та послуг на величину -ΔG спричиняє зворотні зміни у значенні показників Ye та АЕ. Слід звернути увагу на наявність мультиплікативного ефекту зміни державних закупівель товарів та послуг, який виявляється в тому, що ±ΔYe, AE > ±ΔG.

Мультиплікатор державних витрат визначається за формулою:

t - частка податків у сукупних доходах.

На рис. 11.3 можна побачити, що зростання податків на величину +ΔΣ зміщує криву функції споживання АЕ₁ у положення АЕ₃. Скорочення ж податків на величину -ΔΣ приводить до збільшення видатків, що плануються (АЕ) при кожному рівні доходу (Y). Цей взаємозв’язок графічно виявляється у зміщенні кривої функції споживання АЕ₁ у положення АЕ₂.

Мультиплікатор податків розраховується за формулою:

Описані залежності використовуються залежно від наявних економічних проблем при виробленні державної бюджетної політики. При цьому слід

враховувати, що зміни величини державних закупівель товарів та послуг прямо і безпосередньо впливають на сукупні видатки і сукупний попит. Інтенсивність впливу динаміки трансфертів (наприклад, грошові виплати чи пільги по платежах), які є частиною державних видатків, на сукупні видатки залежить від їх форми та граничної схильності до споживання. Динаміка податків впливає на сукупні видатки через зміну використовуваного доходу, а відтак і споживання.

Ефективність державного впливу на рівновагу залежить від того, що державні видатки і податки можуть змінюватись одночасно в одному, або в різних напрямках і різною мірою. Найбільший ефект дає одночасне зростання державних видатків і скорочення податків. Але наслідком такої політики може стати бюджетний дефіцит.

Вплив держави на економічну рівновагу можна простежити в моделі “вилучення-ін ’ єкції”.

У темі “Сукупні видатки і ВВП” розглянута модель “вилучення-ін’єкції” для приватної закритої економіки. З урахуванням впливу держави на економіку до ін’єкцій слід додати державні закупівлі, а до вилучень - чисті податки. Формула рівноваги набуває такого вигляду:

S+T = I+G (11.6)

У приватній закритій економіці всі заощадження є приватними і дорівнюють: S = Y-C. Держава впливає на економічний кругообіг, вилучаючи чисті податки і тим самим зменшуючи приватні заощадження: S = Y-C-T

(11.7). У той же час утворюються державні заощадження як різниця між чистими податками та державними закупівлями товарів та послуг: S_g = T-G

(11.8). При цьому державні закупівлі слід розділити на дві частини: державне споживання (C_g) та державні інвестиції, тобто державні закупівлі інвестиційних товарів (I_g).

Макроекономічний аналіз формули (11.11) показує, що (Y - T - C) - це приватні заощадження, (T - C_g) - державні заощадження. Їх сума - джерело здійснення як приватних, так і державних інвестицій.

Якщо рівняння (11.11) розв’язати відносно І, отримаємо:

Враховуючи, що (C_g + I_g) = G (державні закупівлі товарів та послуг), отримуємо:

(T - G) - сальдо державного бюджету. Таким чином, джерелом національних ресурсів для приватного інвестування, яке відіграє визначну роль у національній економіці, є національні заощадження за мінусом державних інвестицій.

Аналіз моделі “вилучення - ін’єкції” показує, що для змішаної національної економіки закритого типу рівновага визначається рівністю національних заощаджень та інвестицій. Крім того, рівновага за методом “вилучення-ін’єкції” є лише іншим способом виразу рівноваги, що визначається за методом “видатки-випуск”:

11.3.