Характеристика екологічної ситуації в Закарпатській області

Загальна характеристика. Площа області - 12800 км²; адміністративних

районів - 13, щільність населення найвища - у м.Ужгород, найнижча - у Перечині.

Фізико-географічна характеристика.

Територія області є водозбором р.Тиса, яка є притокою р.Дунай. Усі річки та потічки Закарпаття (понад 9 тисяч) відносяться до басейну р.Тиса. Найбільші з них - річки Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця і Уж. Водний режим річок залежить від погодно-кліматичних умов і стану лісів Українських Карпат.

Озер у Закарпатті мало. Найбільше - Синевирське озеро (площа близько 7 га, середня глибина 15-16 м, розташоване на висоті 989 м. над рівнем моря).

Корисні копалини, що мають промислове значення: кольорові, рідкісні та дорогоцінні метали (золото, срібло, ртуть, германій, цинк та ін.), неметали (барит, цеоліт, бентоніт, доломіт, алуніт), сіль, вугілля, газ, будівельні матеріали (мармур, базальт, андезит, керамзит, перліт і ін.), мінеральні і термальні води.

Клімат Закарпаття є помірно континентальним з достатнім і надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Вітер за напрямком і силою різний не тільки в різних місцях області, але й протягом доби в кожному з них. Середньорічна швидкість вітру у різних місцях становить 1,2-2,4 м/с, тоді як максимальна швидкість зареєстрована в районі міст Хуст і Міжгір’я становить 40 м/с.

Найважливіші екологічні проблеми області.

Перелік екологічно небезпечних об’єктів:

• фармацевтичне виробництво;

• сміттєзвалища;

• реконструкція газопроводів, нафтопроводів, етиленопроводів;

• гірничо-видобувна промисловість;

• промисловість будівельних матеріалів;

• деревообробна промисловість;

• 5 лісохімзаводів;

• будівництво гідротехнічних споруд;

• будівництво автомобільних шляхів, вокзалів;

• тваринництво, виробництво харчових продуктів;

• розширення і будівництво каналізаційних систем і очисних споруд;

• будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод;

• інші - експлуатація родовищ мінеральних вод, АЗС, туристичні і спортивні бази, санаторії тощо.

Атмосферне повітря

Всього викидається: 37,9 тис т забруднювальних речовин на рік; від стаціонарних джерел - 11.4 тис. т; від пересувних - 26,51 тис. т; з розрахунку на 1 км² - 2,97 т; на 1 особу - 30,4 кг.

Найбільше сумарно від стаціонарних та пересувних джерел викидів у м.Мукачево - майже 50 % від усіх по області.

Найбільшим забруднювачем є компресорна станція Росош Закарпатського управління магістральних нафтопроводів - 2,5 тис т на рік (майже 25 % від усіх стаціонарних джерел).

Водні ресурси

Скинуто у поверхневі водойми - 50 млн м³, з них без очищення - 12,3 млн м³.

Найбільші забруднювачі - управління державного будівництва: наприклад, Ужгородський держбуд скидає 16 тис. т у поверхневі водойми, що призводить до замулення.

Складна ситуація з очисткою господарсько-побутових стічних вод; показник об’єму забруднених стічних вод, що скидаються в поверхневі водойми набуває тенденції до росту. Останнім часом спостерігається масове будівництво об’єктів цивільного призначення, придорожнього сервісу та рекреації. Це приводить до збільшення об’ємів зворотних вод, що потребують очистки.

У зношеному і аварійному стані знаходяться 30 % систем водовідведення. Значна кількість обладнання каналізаційних очисних споруд відпрацювала нормативні терміни експлуатації і потребує заміни. Реконструкцію або капітальний ремонт з розширенням потужностей потрібно виконати на КОС міст Ужгорода, Мукачева, Виноградова, Хуста, Берегова, Чопа та смт.Великого Березного. У смт.Міжгір’я, Вишково, Кобилецька Поляна очисні споруди не працюють повністю. Підприємства, яким вони колись належали, змінили форму власності, а КОС передані на баланс місцевих рад, які не в змозі їх утримувати. Ситуація ускладнюється тим, що паводками 1998 та 2001 років були сильно пошкоджені каналізаційні очисні споруди міст Рахів, Тячів. Цими ж паводками КОС смт.Дубового, Буштина, Тересви були зруйновані і до цього часу їх робота не відновлена.

Зволікання з вжиттям необхідних заходів по забезпеченню нормативної очистки стічних вод призведе до масового забруднення поверхневих водойм області та втрати ними здатності до самоочищення. Це, в свою чергу, спровокує інші наслідки. Забруднення річок Закарпаття призведе до забруднення р.Дунай, що неодмінно викличе міжнародні санкції та втрату позитивного іміджу України.

Водоносні горизонти підземних вод, що експлуатуються в області, не захищені (тільки 20 % відносяться до умовно захищених). Всі розвідані або діючі водозабори підземних вод в області є інфільтраційними. Якість підземної води повністю залежить від якісних характеристик поверхневого стоку і потребує особливого захисту.

Відходи

Побутові відходи. В області нараховується 313 санкціонованих сміттєзвалищ загальною площею 2121,4 га. За стат. даними заскладовано більше 4 млн т побутових відходів. Можливі шляхи вирішенням проблеми побутових відходів:

• організація централізованого збору сміття у всіх населених пунктах області;

• поступове зменшення кількості сміттєзвалищ та їх модернізація;

• рециклізація, тобто вторинна переробка відходів, що потребує залучення інвесторів з метою будівництва сміттєпереробних підприємств.

Хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР) розміщені на 53 складах, у 44-х складських приміщеннях, 5-ти цистернах та 41-у контейнері зберігається 271,966 т (з них 5320 л у рідкому стані). Крім того, на території ВАТ «Хустський агрокомплекс» зберігається 154 т забрудненого пестицидами ґрунту.

Розпочато роботи по забезпеченню екологічно-безпечного зберігання ХЗЗР шляхом контейнеризації. Роботи майже завершені в Мукачівському районі, але практика інших областей України свідчить, що контейнеризація не гарантує безпечного зберігання упродовж порівняно тривалого часу.

Враховуючи геополітичне розміщення області, найбільшу в Україні густоту водних об’єктів, велику кількість мінеральних джерел, малоземелля, високу щільність населення, чудові природні умови для розвитку санаторно-курортної та туристично- рекреаційної галузей та існування постійної загрози змиву залишків ХЗЗР у водні об’єкти, прийнято рішення щодо вивезення заборонених, непридатних до застосування та невизначених ХЗЗР за межі області для знешкодження або утилізації на спеціалізованому підприємстві.

Упродовж 1998-2005 рр. ПП «Озон» поставляло в Україну суміші мінеральних речовин «Премікс», яка за класифікаційною експертизою, проведеною лабораторією Держмитслужби України 20.02.1998 р. за №31/350-269, класифікується як суміш порошкоподібної речовини, що використовується в технологіях виготовлення систем гальмування, теплостійкий наповнювач і не потребує додаткової екологічної експертизи. Усього було завезено суміші «Премікс» у Берегівський район 1486,396 т, із яких 412,07 т реалізовано різним підприємствам України для переробки, інша кількість розміщена на території району з порушенням правил складування.

Для фінансування утилізаційних робіт Мінприроди України з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено кошти в сумі 2,5 млн. грн. Проте відсутні висновки експертизи про те, що суміш речовин «Премікс» не може бути використана для переробки і є відходами.

Природно-заповідний фонд. На території Закарпаття розташовано 459 об’єктів природо-заповідного фонду площею 159,3 тис. га. Площа об’єктів ПЗФ становить 12,7 % відносно загальної площі області, при середньому по Україні 4,5 %.

Цінні природні угруповання в області охороняються на території двох національних парків - НПП «Синевир»(40,4 тис. га), Ужанського НПП (39,1 тис. га) та Карпатського біосферного заповідника (53,6 тис. га), у якому розташована найбільша у Європі територія з незайманими лісами. Ужанський НПП входить до складу українсько-польсько-словацького біосферного резервату «Східні Карпати». Це перший в Україні транскордонний заповідний масив, який Комісія ЮНЕСКО «Людина і біосфера» внесла у 1999 р. у Світову мережу біосферних резерватів.

Розроблено «Програму перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі Закарпатської області на 2006-2020 роки». (Затверджено рішенням обласної ради від 12.01.2006 р. № 695).

Лісокористування. Ліси на території області є одним з основних природних ресурсів. Лісистість по області становить 51 % від загальної території.

Серед найбільш вагомих порушень у лісокористуванні є самовільні рубки на лісосіках та у насадженнях. Серед інших порушень переважають недоруби на лісосіках, не вивезення деревини у встановлений термін, незадовільне очищення місць рубок, пошкодження дерев, захаращення порубковими рештками і тонкоміром потоків, що свідчить про недосконалість лісозаготівельних технологій та відсутність

необхідної кількості природозберігаючих технологій і механізмів.

Це завдає значних збитків на державному рівні лісовому господарству та свідчить про недосконалість існуючих механізмів притягнення порушників до відповідальності, відсутність дієвого механізму (у т.ч. пільг сільському населенню) у забезпеченні побутових потреб у деревині, насамперед у дровах паливних.

3.8.3.