Деякі довідкові відомості з екології

Таблиця 3.1

Граничнодопустимі концентрації забруднювальних речовин в повітрі

Примітка: ГДК_мр - гранично допустима концентрація максимально разова; ГДК_сд - середньодобова; ГДКр_з - робочої зони.

У кожному конкретному випадку, при забрудненні повітря кількома забруднювальними речовинами, слід враховувати можливий характер їх комплексної дії на організм людини.

Ефект сумації, тобто однаково спрямований характер впливу мають такі речовини:

• ацетон, формальдегід, фенол;

• усі хлорорганічні пестициди;

• озон, діоксид нітрогену та формальдегід;

• діоксид сульфуру та аерозолі сульфатної кислоти;

• діоксид сульфуру та сірководень.

В окремих випадках, при одночасній присутності у повітрі кількох забруднювальних речовин, може спостерігатися явище потенціонування або синергетичний ефект.

Ефект потенціонування притаманний таким речовинам:

• гідроген флуорид і флуориди;

• бутилакрилат та метилметакрилат.

У відповідності із «Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами», прісні води суходолу поділяють залежно від характеру використання на чотири категорії:

I категорія - водойми господарсько-питного водопостачання населення та підприємств харчової промисловості;

II категорія - водойми культурно-побутового призначення, що використовуються для рекреації, занять спортом тощо;

III категорія - водойми рибогосподарського призначення для збереження та нересту особливо цінних порід риб, які чутливі до кількості розчиненого кисню та кількості завислих речовин;

IV категорія - водойми рибогосподарського призначення для збереження цінних порід риб та їх нересту.

V відповідності з категорією водойм, у місцях водокористування або водозабору при водоспоживанні встановлені відповідні нормативи якості води, які об’єднані в дві групи: гігієнічні та санітарні.

Для гігієнічної оцінки якості води використовують такі показники:

• кількість завислих речовин;

• температура;

• водневий показник;

• мінеральний склад води;

• концентрація розчиненого у воді кисню;

• біохімічне споживання кисню (БСКп);

• хімічне споживання кисню (ХСК);

• наявність збуджувачів хвороб.

Для санітарної оцінки якості води використовують такі показники:

• граничнодопустимі концентрації забруднювальних воду речовин з урахуванням лімітуючих ознак шкідливості;

• класи небезпеки хімічних речовин.

Норми показників якості води для кожної категорії враховують особливості використання або споживання вод, а для водойм рибогосподарського призначення враховується явище біоакумуляції та чутливість деяких гідробіонтів. Найвищі вимоги до якості води ставляться у водоймах III та I категорії.

Таблиця 3.2

Деякі гігієнічні та санітарні вимоги до складу та властивостей води

Таблиця 3.3

Граничнодопустимі концентрації деяких шкідливих речовин у водоймах

Примітка: сан.-токс.

У відповідності з ГОСТ 17.4.1.02-83 за ступенем небезпеки хімічні речовини, що потрапляють у ґрунти, поділяють на три класи небезпеки:

1 клас - високо небезпечні речовини;

2 клас - помірно небезпечні речовини;

3 клас - малонебезпечні речовини.

Таблиця 3.4

Показники і класи небезпеки хімічних речовин ґрунту

За ступенем забрудненості ґрунти поділяють на сильно забруднені, середньо забруднені і слабо забруднені. В сильно забруднених ґрунтах вміст забруднюючих речовин в кілька разів перевищує ГДК. Для таких ґрунтів характерна низька біологічна продуктивність та істотні зміни їх фізико-хімічних, хімічних і біологічних характеристик. Це є причиною того, що при вирощуванні сільськогосподарської продукції на цих ґрунтах, в рослинах спостерігається перевищення норми вмісту токсичних речовин. Для середньо забруднених ґрунтів характернее незначне перевищення ГДК забруднюючих речовин, що не призводить до помітних змін їх властивостей. В слабко забруднених ґрунтах вміст шкідливих речовин не перевищує ГДК, але перевищує фонову концентрацію.

Важливим критерієм нормування якості ґрунтів є їх санітарний стан, який оцінюють за такими показниками:

• санітарно-хімічна оцінка: санітарне число, кислотність, БПК, окиснюваність, вміст сульфат- і хлорид-іонів;

• санітарно-ентомологічна оцінка: чисельність комах, які пов’язані із житлом, передусім мух;

• санітарно-гельмінтологічна оцінка: чисельність гельмінтів;

• санітарно-бактеріологічна оцінка: бактерії кишкової групи та інші мікроорганізми, які можуть викликати захворювання людини або домашніх тварин.

3.8.4.