5.3. Головні задачі екології людини

За сучасними уявленнями, екологія людини - це спільний науковий підрозділ соціоекології та медицини, що вивчає медико-біологічні аспекти гармонізації взаємовідносин між суспільством та природою.

Екологія людини розглядає людський організм і середовище його існування в єдності як цілісну систему, в якій істотне значення мають не лише складові елементи, але й їхній зв'язок, характер і динаміка цього зв'язку. Таке вивчення системи “людина - середовище" не характерне для жодної з інших медичних дисциплін, понятійні засоби яких розраховані на виділення окремих елементів і роз'єднане вивчення їхніх властивостей та будови.

Задачами екології людини є:

· вивчення стану здоров'я людей;

· вивчення впливу окремих факторів середовища на здоров'я і життєдіяльність популяцій;

· дослідження процесів збереження та відновлення здоров'я і соціально-трудового потенціалу популяцій;

· аналіз глобальних та регіональних проблем екології людини;

· розробка нових методів екології людини (космічних, біохімічних тощо);

· прогнозування можливих змін у характеристиках здоров'я людей під впливом змін зовнішнього середовища;

· розробка науково обґрунтованих нормативів корекції відповідних компонентів систем життєзабезпечення з урахуванням прогнозів та аналізу антропоекологічної напруги.

· створення антропоекологічного моніторингу - системи спостережень за змінами процесів життєдіяльності людей у зв'язку з дією на них різних факторів навколишнього середовища, а також спостережень та оцінок умов середовища, які впливають на здоров'я населення, зумовлюють поширення захворювань;

· складання медико-географічних карт, що відображають територіальну диференціацію захворювань населення, пов'язаних з погіршенням якості навколишнього середовища;

· зіставлення медико-географічних карт з картами забруднення навколишнього середовища і встановлення кореляційної залежності між характером і ступенем забруднення різних природних компонентів соціоекосистем та відповідними захворюваннями населення;

· визначення науково обґрунтованих значень гранично допустимих техногенних навантажень на людський організм.