<<
>>

64. Єдність і розмаїття всесвітньої історії.

Питання про єдність світової історії, розмаїття її утворень має характер основоположного для філософського осягнення історії. Відповідь на нього передбачає вирішення цілого ряду проблем, пов'язаних з діалектикою загального та особливого в історичному процесі, співвідношенням у ньому конкретно-історичного та загальнолюдського.

А це вимагає в свою чергу дослідження проблеми спрямованості історичного розвитку людства, виявлення природи соціально-історичного закону, форм, етапів та критеріїв суспільного прогресу, а також гуманістичного змісту історії. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу, періодизації та структурування його форм була і є однією з наріжних для тієї галузі знань, що має назву філософії історії. Одним з перших дослідників був італ. філософ Джамбатіста Віко. Його концепція є прообразом майбутніх теорій циклічності в розвитку культур і цивілізацій. Формаційний підхід грунтується на моністичному, універсалістському розумінні істор. Він трактує всесвітню істор як єдиний лінійно-поступальний природно-історичний процес послідовної зміни суспільно-економічних формацій. За Гегелем, всесвітня істор- це процес спрямованого розвитку, розгортання духовності, усвідомлення свободи через культуру окремих народів. Людська істор, як драбина, кожен шабель якої є стадією прогресу загальнолюдських основ культури.

<< | >>
Источник: Філософія. Відповіді до іспиту. 2016

Еще по теме 64. Єдність і розмаїття всесвітньої історії.:

  1. 64. Єдність і розмаїття всесвітньої історії.
  2. 2.1. Концептуалізація жіночих прав та ґендерної рівності у міжнародних документах
  3. 2.2. Конституційні засади реалізації державної політики стосовно жінок в Україні та формування ґендерної політики
  4. 2.3. Стан законодавчого забезпечення процесів формування ґендерної політики в Україні
  5. 3.2. Методи й форми державного управління ґендерною політикою та їх вдосконалення
  6. 4.4.2. Вирішення проблем координації діяльності суб’єктівреалізації програм
  7. Бібліографія
  8. 2.1. Наднаціональна організація влади: історико-теоретичний аналіз
  9. Післямова Авторське бачення перспектив розвитку охорони майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності