Этика научных исследований.
Заняття наукою – специфічний вид людської діяльності, суть якого – систематичний процес досліджень, спрямований на здобуття знань, що ґрунтуються на перевірених результатах.
Етика науки – це галузь, що вивчає специфіку моральної регуляції в науковій сфері, а також зведення цінностей, норм і правил у цій галузі.
Вона охоплює два кола проблем: перше пов'язане з регуляцією взаємовідносин всередині самого наукового співтовариства, а друге – між суспільством в цілому і наукою.Основні етичні принципи наукової діяльності, які визнаються більшістю вчених є такими:
а) самоцінність істини;
б) новизна наукового знання;
в) свобода наукової творчості;
г) відкритість наукових результатів;
д) організований скептицизм.
Принцип самоцінності істини чи універсалізм передбачає орієнтацію дослідника і наукової діяльності на пошук об'єктивного знання, а не на особисті, групові, корпоративні чи національні інтереси. Істина і тільки істина – основна цінність діяльності в сфері науки.
Тільки одна дихотомія має значення: "істинно – хибно", все інше – за межами науки. Якою б новою або тривіальною, "очікуваною" або "незручною" не виявилася істина, здобута в процесі наукового дослідження, вона має бути оприлюднена.
Наука існує, тільки розвиваючись, а розвивається вона безперервним збільшенням та оновленням знання.
Необхідність отримання нових фактів і створення нових гіпотез зумовлює обов'язкову інформованість дослідника про раніше здобуті в цій галузі науки знання.
Свобода наукової творчості – ідеальний принцип, який, на жаль, не завжди реалізується у науковій діяльності. Для науки немає і не повинно бути заборонених тем, визначення предмета досліджень є прерогативою самого вченого. Будь-який результат, який претендує на наукове досягнення, має бути уважно проаналізований та оцінений науковим співтовариством незалежно від того, вчений з якими минулими заслугами його представляє.
У реальних ситуаціях дієвість цього принципу здебільшого обмежена як внутрішніми чинниками, що діють у науковому середовищі, так і зовнішніми – етичними, соціальними і матеріальними.На результати фундаментальних наукових досліджень (не плутати з винаходами) не існує права інтелектуальної власності, бо вони належать усьому людству. Автор, і ніхто інший, не може заборонити використовувати наукові результати або вимагати будь-якої компенсації за їх використання, окрім посилання на авторство. Відповідно, будь-який науковець, який отримав нові результати, повинен їх опублікувати, оскільки нове знання тільки тоді стає складовим елементом наукової картини світу, коли воно перевірене і визнане науковим співтовариством.
Принцип, який передбачає відкритість для сумнівів з приводу будь-яких результатів наукової діяльності, як власних, так і опублікованих іншими вченими. Це правило вимагає осмислення неявних припущень, що приймаються як аксіоми; пильного ставлення до спроб прийняти бажане за дійсне, викликаних особистою зацікавленістю або причинами етичного характеру; обережного ставлення до ймовірності неправильного тлумачення результатів.
45.
Еще по теме Этика научных исследований.:
- Научные и правовые основы криминалистической тактики.
- Вопрос 2. Место криминалистики в системе научного знания.
- Вопрос № 1. Научные основы криминалистической тактики.
- Основные стратегии исследования социальной реальности в современной философии
- 2. Православная трудовая этика
- 3. Трудовая этика в советское время
- Наука и этика. Проблема социальной ответственности научного сообщества.
- Научная картина мира и новые мировоззренческие ориентиры цивилизационного развития. Рациональность в современной культуре.
- Биология и формирование современной эволюционной картины мира. Эволюционная этика как исследование популяционно-генетических механизмов формирования альтруизма в живой природе.
- СОВРЕМЕННАЯ КЛАССИФИКАЦИЯ НАУЧНОГО ЗНАНИЯ.
- Этика научных исследований.
- Философия: предмет, структура, функции.
- Тема 13 Искусство публичной полемики
- ВВЕДЕНИЕ
- 7.2 Профессиональная этика — так принято называть кодекс поведения