Философия жизни Ф. Ницше

На противагу класичному раціоналізму, філософія життя в центр філософської проблематики поставила феномен життя. Філософія життя репрезентує життя як сутність людського світу і людського існування.

Ф. Ніцше( основні ідеї та поняття):

- світ являє собою нескінченне становлення,яке не має сенсу і мети. Тому світ пізнати неможливо,істина-недосяжна.

-світ - досягнення боротьби між волями,які боряться за владу

-час є нескінченним ,тому все буде повторюватись(вічне повернення)

-мета філософії: допомогти людині пристосуватися до світу і дати можливість максимально себе реалізувати

-види волей: воля до життя,несвідома воля,воля окремої людини,воля до влади

-вчення про надлюдину(людина є те,що треба в собі подолати,щоб народилася надлюдина. Подолання починається з переоцінки дійсності,які існують у сучасному суспільстві. )

-християнство-релігія слабких, рабів. пропонує заміну христ цінностей(потворним і слабким треба допомогти померти)

-люди: еліта(меншість), маса юрби(більшість).

Філософія Ніцше - це перш за все філософія індивідуума, але не індивідуаліста. Прагнення зрозуміти особу, знайти вихід з кошмарів епохи – епохи подвійної моралі у всьому: у стосунках з людьми, націями, державами, у відношенні до самого собі - такий бачиться мета філософських побудов Ніцше. Звідси і поетична форма цих побудов, бо чи можна усвідомити особу, використовуючи біологічні, медичні, психологічні терміни? Звідси і частенько афористичний їх характер - прагнення виразити свої думки в ємких, чітких і одночасно коротких фразах. Але тут і причина трагедії Ніцше. Дійсно, що може бути соблазнительнее для інтелектуального обивателя, чим короткі, такі, що легко запам'ятовуються і на перший погляд не вимагають глибокого вдумування (настільки вони здаються очевидними і зрозумілими) формулювання, що так відповідають підсвідомим устремлінням і бажанням.

Філософські пошуки Ніцше - це пошуки моралі для вільної людини на дорозі руйнування традиційних цінностей, орієнтація на яких руйнує людяність, особу, а зрештою і самої людини. Всі існуючі і існуючі моралі, на думку Ніцше, не просто несуть на собі друк суспільства і умов його існування і виживання, але направлені, і це головне, на обґрунтування і виправдання володіння. Іншими словами, вони корисливі, а тому і антигуманні. Все, навіть так звані загальнолюдські моральні цінності при уважному їх розгляді виявляються ширмою, що маскує користь. Чи так не краще сказати про це прямо, назвати речі своїми іменами і або відмовитися від цих "моральних" цінностей, або жити відповідно до їх? Але останнє навряд чи можливо для людини, споживаючої і прагнучої до вжитку і такої, що живе в суспільстві - стаді. А тому всі демократичні рухи, на думку Ніцше, слідують цій моралі стадних тварин, що має своє коріння в християнстві. І сповна природною і логічною виглядає ніцшеська критика християнства і християнської моралі, бо ця критика є наслідок неприйняття буржуазно-ліберального духу християнства і буржуазного раціоналізму.

28.