76. Гуманізм філософії
Філософія - це система поглядів на світ, суспільство, місце Людини в світі та суспільстві. Тому розуміння світогляду, насамперед, пов'язувалось з філософськими поглядами, хоча й не зводилось до них.
Поняття світогляду охоплює ширше коло явищ, аніж поняття філософії, їх співвідношення можна схематично уявити у вигляді двох концентрованих кіл, де велике коло світогляд, а менше, що входить у велике коло - філософія. Філософія здійснює світоглядну функцію. І ця світоглядна функція часто поглинає наукову сторону філософії. Філософія допомагає усувати помилки, звільнитися від застою, віджитих догм. Так реалізується критична функція філософії у системі культури. Аксіологічний характер філософських знань виявляється у допомозі людинівизначити цінності і самоцінності життя, моральні принципи, гуманістичні ідеали. Це особливо важливе в умовах загострення глобальних проблем сучасності, коли актуальними стають світоглядні аспекти різних видів діяльності. Велика роль філософії в світі, що постійно розвивається,змінюється. Якщо розглядати значення філософії з більш загальніших позицій, то одне з життєвих прагнень людини є прагнення зупинити час, встановити вічність. Вічний, отже постійний, невпинний, що живе, рухається, змінюється, піднімається по сходинках прогресу, досягаючи нових властивостей і якостей. Найціннішим завжди вважалося те, що
забезпечує збереження. Таким засобом є, наприклад, пам'ять або писемність, більш довгочасна порівняно з мовленням. Удосконалюються день у день і такі засоби інформації, як фотографія, аудіо- та відео. Усе це ніби підкорене розпачливому заклику: «Зупинись, мить!». Саме філософія виникла як спроба людей піти у світ Вічного. У філософії Платона чітко показана відмінність між світом мінливих речей і світом незмінних ідей. Від речей до ідей рухається людське пізнання. Ідеї - мета, цінність. У їх осмисленні, а не у діях бачить Платон гідне людини життя. Такий ідеал
майже забутий. Сучасна людина визнала свою поразку у боротьбі з часом. Втративши надію не помічати часу, людина, навпаки, наповнює ним своє життя, постійно включає його.
Еще по теме 76. Гуманізм філософії:
- 14. Особливості філософії епохи Відродження
- 16. Класична німецька філософія
- 42. Філософія життя” – формування нової філософської парадигми.
- 76. Гуманізм філософії.
- 21. Філософія гуманізму доби Відродження у поглядах М. Коперніка, Дж. Бруно, Г. Галілея, М. Лютера, Т. Кампанелли, Т. Мора, Н. Маккіавеллі, Е. Роттердамського та ін.
- 25. Розуміння “субстанції” у філософії (на прикладі поглядів Б. Спінози та ренесансних гуманістів).
- 42. Філософія національної ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах XIX-XX ст.
- 44. Окресліть основні ідеї В. Вернандського та їх значення для розвитку філософії ХХ – поч. ХХІ ст.
- Плюралізм буття в новітній філософії.
- 3 Своєріднсть предмету філософії
- 8 Основні функції філософії:
- 11. Основі філософські школи стародавньої Індії та Китаю. Філософія Стародавньої Індії
- 14. Характерні риси епохи Відродження та відображення їх у філософії того часу. Гуманізм, пантеізм, геліоцентризм.
- 16. Класична німецька філософія
- 17. Своєрідність філософії українського духу
- 76. Гуманізм філософії
- 77. Поняття філософії економіки
- 19. Гуманістична світоглядна домінанта філософії Ренесансу.