10. Морально-етична спрямованість
Філософ Стародавнього Китаю Конфуцій, що також жив у VI ст. до н. е. , точніше з 551 по 479 pp. до н. е.
Загальновідомим є те, що Конфуцій не звертав уваги на вивчення та розробку загальнотеоретичних проблем, він не створив філософської системи крайнього спрямування.
Всю свою увагу він зосередив на питаннях етики, бо цього вимагали історичні умови того часу, соціальний інтерес. Свою етику він побудував на грунті релігійно-філософських уявлень про навколишню дійсність. Етика Конфуція — це раціоналізована старокитайська релігійна мораль. В основу цієї моралі покладені принципи: 1) людяність (жень); 2) справедливість і обов'язок (і); 3) ритуальність (лі); 4) знання (чжи); 5) довіра .Центральним принципом моралі Конфуція є гуманність, яка й становить основу доброчесності. Бути "гуманнним" — означає любити не стільки себе, скільки інших, на несправедливість відповідати справедливістю, за добро платити добром. Бути гуманним — означає вміти вчасно пожертвувати своїми інтересами.
Таким чином, філософія Конфуція — це яскраве відбиття тенденції до стабілізації в людських відносинах. Ця стабілізація досягається за рахунок ієрархії в пануванні і підкоренні, що здійснюється із вічного плину законів неба.
Відстоюючи міцну державну владу, Конфуцій завжди говорив, що правитель має божественну сутність. Цар, монарх, імператор, на його думку, — це "син неба". А воля неба поширюється і на суспільне життя. Суспільство має дотримуватись не законів природності, як говорив Лао-цзи, а вічних законів неба, носієм яких і є "син неба". Принцип підкорення, слухняності, покірливості та примирення є одним із головних у соціальній філософії Конфуція (Чжун-пі).
Підсумовуючи розгляд філософії Стародавнього Китаю, зробимо висновок. У більшості філософських шкіл переважала практична філософія, яка була тісно пов'язана з проблемами життєйської мудрості, моралі, пізнання природи і соціальним управлінням. Хоч ця філософія була малосистемна і в ній проявився слабкий зв'язок навіть з тими науками, які існували тоді в Китаї, однак за формою і методами постановки проблем ця філософія є широкомасштабним явищем, а по суті вирішення поставлених проблем - цінніснозначимою і гуманістичною.
Еще по теме 10. Морально-етична спрямованість:
- 2.1. Законодавчо-правова база з фінансово-господарського контролю
- 1.1.3 Рекламна діяльність та її учасники
- Тема 4. Тактичні засади участі захисника у кримінальному процесі
- Участь адвоката при допиті підозрюваного, обвинуваченого.
- Прийоми, що використовуються під час проведення окремих слідчих та судових дій
- Основні принципи Кодексу адвокатської етики.
- 10. Морально-етична спрямованість
- 14. Головні риси середньовічної філософії. теоцентризм, телеологізм, провіденціалізм, есхатологізм.
- 21. Проблема історичного прогресу.
- 1.2. Співвідношення цілей покарання і завдань органів та установ виконання покарань, теорія і практика, можливості і дійсність виконання покарань.
- 2.1.1.«В и к о н а н н я п о к а р а н н я » - ц е н т р а л ь н а к а т е г о р і я к р и м і н а л ь н о – в и к о н а в ч о г о п р а в а .
- 3.1.1. Р о л ь п р и н ц и п і в у ф о р м у в а н н і к р и м і н а л ь н о – в и к о н а в ч о г о п р а в а т а к р и м і н а л ь н о – в и к о н а в ч о г о з а - к о н о д а в с т в а.
- 3.1. Кадрове забезпечення діяльності органів місцевої міліції
- ВСТУП