84 Правова держава і громадянське суспільство:поняття,проблеми формування і розвитку
Теорія правової держави бере свій початок з античності. Давньогрецький філософ Платон писав, що державність можлива тільки там, де панують справедливі закони. Починаючи з Нового часу, теорія правової держави була доповнена завдяки безпосередньому зверненню до ідеї прав людини.
Передові мислителі епохи становлення капіталізму в XVII-XVIII ст. сформулювали принцип поділу влади, покладений в основу теорії правової держави. Так, німецький філософ І. Кант, з іменем якого пов'язують створення цієї теорії, вважав, що держава забезпечує торжество права й підпорядковується його вимогам. Ще один німецький філософ М. Вебер сформулював принципи правової держави.Правова держава — тип держави, основними ознаками якої є верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність громадянина й держави.
· Правову державу характеризують:
- верховенство закону і його панування в суспільстві; рівність перед законом самої держави, всіх її органів, громадських організацій, службових осіб і громадян;
- вищість представницьких органів влади, їх відкритість і публічність, відсутність будь-якої диктатури;
- поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, що створює систему взаємостримування і взаємопротиваг гілок влади;
- гарантія прав і свобод особи в межах законності, взаємна відповідальність держави, об'єднань громадян та індивідів;
- високий рівень громадських структур, можливість громадських об'єднань і особи брати участь в управлінні суспільством;
- дотримання принципів загального, прямого, рівного виборчого права;
- контроль державної влади з боку суспільства, громадян та їх організацій;
- відповідальність держави перед світовим співтовариством правових держав;
- органічний зв'язок прав і свобод громадян з їх обов'язками, відповідальністю, законопослушністю, самоконтролем, самосвідомістю, правовою культурою.
Окрім суворого дотримання законів суспільство передбачає ще одну принципову вимогу — дотримання загальноприйнятих норм моралі. Право і мораль завжди були, є і будуть чинниками людського буття й гуманізму.
Ідея громадянського суспільства своїм корінням сягає Давніх Греції та Риму, знаходить своє теоретичне втілення в працях Аристотеля, Цицерона, інших мислителів. Зміст поняття громадянського суспільства включає всю сукупність неполітичних (недержавних) відносин у суспільстві, тобто економічні, моральні, культурно-духовні, релігійні, національні. Громадянське суспільство — це сфера спонтанного самовиявлення вільних індивідів і асоціацій та організацій громадян, які добровільно сформувалися і захи щені законом від прямого втручання та довільної регламентації з боку органів державної влади. Тут держава і громадянин пов'язані взаємною відповідальністю за верхо венство демократично прийнятих законів, за долю своєї Батьківщини.
Головні риси громадянського суспільства:
- наявність демократичної правової державності;
- відокремлена від держави структура суспільства, до якої належать різноманітні асоціації, добровільні об'єднання людей;
- взаємна відповідальність держави та громадян за виконання демократично прийнятих законів;
- самоврядування індивідів, добровільних організацій та асоціацій громадян;
- адекватний вільним відносинам обміну суспільний лад, політична система, за яких держава є похідною від громадянського суспільства та процесів у ньому;
- утвердження безпосередніх і різноманітних інтересів, можливість їх вираження та здійснення;
- можливість забезпечення справжнього, реального життя, на відміну від держави — сфери умовного, формального життя;
- різноманітність форм власності (приватної, колективної, кооперативної тощо), ринкова економіка;
- наявність вільної конкуренції, відносин обміну діяльністю та її продуктами між незалежними власниками;
- безпосереднє спілкування людей;
- повага громадянських прав, які вважаються вищими за державні закони;
- доступ всіх громадян до участі в державних і суспільних справах;
- свобода особистості;
- плюралізм ідеологій і політичних поглядів, багатопартійність;
- плюралізм, сукупність усіх неполітичних відносин у суспільстві й різноманітної діяльності людей;
- наявність розвинутої соціальної структури;
- багатоманіття соціальних ініціатив;
- розвинута громадянська політична культура і свідомість;
- регулювання дій людей безпосередньо самими ж людьми, передусім через норми моралі; І
- контроль суспільства за діяльністю державних органів.
Еще по теме 84 Правова держава і громадянське суспільство:поняття,проблеми формування і розвитку:
- 85. громадянськесуспільство:поняття,проблеми формування і розвитку.
- 84 Правова держава і громадянське суспільство:поняття,проблеми формування і розвитку
- Принципи гарантування адміністративно-процесуальних гарантій прав і законних інтересів публічних службовців
- 1.3. Права людини, права жінок та дискусії навколо рівності
- 1.4.2. Ґендерна політика та політика стосовно жінок: визначення та співідношення
- Бібліографія
- Поняття та зміст забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України
- Сутність та система прав і свобод людини, стандарти їх забезпечення
- Поняття та структура механізму адміністративно-правового забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України
- Удосконалення адміністративного законодавства щодо підвищенння ефективності забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України
- 1.3 Система кримінально-правової протидії злочинам проти волі особи в Україні