<<
>>

22. Психоаналітична філософія

Ірраціоналістичні тенденції «філософії життя» продовжує та поглиблює психоаналітична філософія. її емпіричною базою став психоаналіз, який виник у рамках психіатрії.

До Фрейда класична психологія вивчала прояви свідомості у здорової людини.

Як психопатолог, вивчаючи характер і причини неврозів, Фрейд наштовхнувся на ділянку людської психіки, яка раніше не вивчалась, але мала велике значення для життєдіяльності людини, - це «несвідоме». На думку Фрейда, більшість наших бажань і прагнень несвідомі. У сновидіннях, гіпнотичних станах, у фактах нашої поведінки: описках, обмовках, неправильних рухах тощо - знаходить вираження «несвідоме». Людська психіка, за Фрейдом, - структура з трьома головними рівнями: несвідоме, підсвідоме і свідоме. Створена Фрейдом модель особистості виступає як комбінація трьох головних інстанцій. «Воно» (id) - глибинний пласт несвідомих нахилів, сукупність інстинктивних потягів, основа діяльності індивідів; «Я» (Ego) - сфера свідомого, яке відділилося від «Воно» в процесі еволюції з метою адаптації до зовнішнього середовища, посередник між «Воно» і «зовнішнім світом». «Над-Я» (Super ego) 3являється в момент виникнення людського суспільства, воно, немовби вища істота в людині, включає засвоєні індивідом соціально значущі норми і заповіді, соціальні заборони влади, батьків і авторитетів. Ця психічна інстанція успадковується й актуалізується у відносинах зі своїми батьками в психіці кожної людини.

<< | >>
Источник: Відповіді до іспиту з Філософії. 2017

Еще по теме 22. Психоаналітична філософія:

  1. Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. методів.
  2. 15. Філософія Нового Часу: загальна характеристика.
  3. 18. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень.
  4. 21. Філософія гуманізму доби Відродження у поглядах М. Коперніка, Дж. Бруно, Г. Галілея, М. Лютера, Т. Кампанелли, Т. Мора, Н. Маккіавеллі, Е. Роттердамського та ін.
  5. 24. Проблема методу в філософії раціоналіста Р. Декарта.
  6. 26. Емпіризм у британських філософів Нового часу (Ф. Бекон, Дж. Локк, Д. Г’юм, Т. Гоббс).
  7. 27. Раціоналізм як напрям континентальної філософії XVII ст. (Р. Декарт, Б. Спіноза, Б. Паскаль).
  8. 33. «Некласичні» напрямки сучасної західної філософії: передумови постання, основні ідеї, провідні напрями та представники.
  9. 35. Характерні особливості філософіїА. Шопергауера.
  10. 38. Філософські й культурно-соціальні смисли психоаналізу: на прикладі концепцій З. Фройда, К. -Г. Юнга, А. Адлера.
  11. 39. Українська філософія як складова національної та світової культур. Світоглядні витоки, періодизація, проблематики.
  12. 42. Філософія національної ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах XIX-XX ст.
  13. 44. Окресліть основні ідеї В. Вернандського та їх значення для розвитку філософії ХХ – поч. ХХІ ст.