35. Характерні особливості філософіїА. Шопергауера.

Шопенгауер спирається на філософіські погляди Канта, Платона, Шеллінга. Його вчення є поєднанням об'єктивного та суб'єктивного ідеалізму, а особливістю є волюнтаризм. "Світ як воля і уявлення"

Згідно з Шопенгауером, основою всього сущого є світова воля.

Для Шопенгауера характерне зоологічне розуміння суспільства. Боротьба за існування має місце не тільки у природі, а й у суспільстві. Суспільство існує тому, що люди знищують один одного. Погляди Шопенгауера на життя песимістичні. Песимізм досягає своєї завершеності, коли Шопенгауер намагається довести нікчемність життя. Він стверджує, що страждання переважають у житті людини. Людське життя плине між бажаннями та їх задоволенням. Бажання породжують страждання; люди, прагнучи до мети, не досягають її. Задоволення ж бажання насичує людину, після чого настає нудьга. Щастя зводиться до позбавлення від страждань, відмови від бажання, до аскетизму. Життя вищих класів також не викликає заздрощів: якщо життя простого народу супроводжують злидні, то для "вищих світу" характерною є нудьга.

Шопенгауер доводить, що основа всіх страждань людини має космічний характер і ніякі суспільно-політичні перетворення не можуть нічого змінити в житті людини. Він виступає за сильну державу, яка може подавити будь-які виступи народу проти існуючого суспільного ладу.

Вихідні ідеї філософії Артура Шопенгауера:

· світ не можна розуміти як щось, що існує десь за межами нашого сприйняття;

· світом ми називаємо те, що сприймаємо як дійсність;

· наше уявлення про світ у стані стабільності утримує те, що світ водночас постає і як воля

· все, що являє себе як таке, що існує, тримається на пориві до буття, до само здійснення

· воля не підлягає розумовому поясненню; це просто сліпе поривання

· сокільки все просякнуто волею, світ являє собою нещадну боротьбу за існування

· на рівні людини воля усвідомлена (але не стає розумною)