19. виникнення сучасної філософії та її особливості.

Початок філософської свідомості нашого часу дослідники датують по-різному, найчастіше називають або кінець XIX, або 20-ті рр. XX ст. Вже з другої половини XIX ст. у філософській думці Європи зростають «некласи-чні» тенденції.

XX століття стало століттям величезних культурних змін і соціальних потрясінь, ось деякі з них: наукова революція на межі ХІХ-ХХ ст. (ство­рення некласичної науки з принципово новою картиною світу); дві світових війни, поява фашизму і численних тоталітарних режимів, технологічна та інформаційна революція, криза культури, поява глобальних проблем, зрос­тання могутності державного апарату та інформаційно-пропагандистської машини, дегуманізація людини, її часткове нівелювання, перетворення на «придаток» суспільства і держави.

Людство XX століття опинилося в ситуації зламу усталених, «класичних» підвалин життя. Не виправдали себе уявлення про розумність люди­ни, про гармонійну впорядкованість та жорстко визначену закономірність світу, марною виявилася віра в прогресивний поступ людства, в спромож­ність науки вирішити найскладніші проблеми людського існування, в абсо­лютність моральних та релігійних цінностей. Зазнали краху всі ті філософ­ські доктрини класичної доби, що обіцяли відкриття абсолютних істин, то­ржество розуму і науки, перемогу «природного» доброго початку в людині, реальність «світлого майбутнього» для людства. Некласична філософія стала спробою прояснити процес руйнування соціальних та духовних стру­ктур західноєвропейського суспільства. Разом з тим, вона була покликана окреслити нову ситуацію, обгрунтувати принципи нового світорозуміння.

Сучасна філософія значно розширила спектр філософської тематики, в ній з'явилися нові проблеми, зв'язані з розвитком науки, техніки, з інфор­маційним вибухом, з появою глобальних проблем, а також нові аспекти проблем, що вважалися традиційними.

Характерною рисою сучасної філософії стає відмова від надмірних ам­біцій розуму, від віри у всевладність науки, від ідеї гарантованого соціаль­ного прогресу, тобто - перегляд традиції класичного раціоналізму. Кри­тика цієї традиції здійснюється з двох боків: по-перше, з боку ірраціоналіз­му, по-друге, з позиції сучасного раціоналізму, що змінив свою форму і став більш скромним і обачливим.

Якщо класичну філософію можна назвати філософією розуму і пізнан­ня, то сучасна некласична філософія стає філософією людини і філосо­фією мови. На перший план виходять проблеми людської суб'єктивності, духовного досвіду людини, світу її повсякденності, проблеми культури та історії, морально-етичні проблеми, проблеми мови та спілкування (комуні­кації).

При всій множинності філософських течій XX століття, їх можна роз­ділити на два основних опозиційних напрямки. До того чи іншого з них тяжіє більшість сучасних філософських систем. Це - ірраціоналістичний, екзистенційно-антропологічний напрям («філософія життя», екзистенці­алізм, філософія франкфуртської школи, психоаналітична філософія, пер­соналізм, філософська антропологія, герменевтика, феноменологія та ін. ) і раціоналістичний, позитивістськи орієнтований напрям, так звана «філософія науки» (неопозитивізм, аналітична філософія, структуралізм ТОЩО).

Найбільш поширеними і впливовими вченнями у XX столітті стають ірраціоналістичні вчення. Саме вони здійснили так званий «бунт проти розуму», відверто зреклися від раціоналізму та сцієнтизму'. У центрі їхньої уваги - проблеми людського існування. Розум, згідно концепції ірраціона­лізму, відіграє другорядну роль. Усі форми раціонального, свідомого у лю­дини проголошуються вторинними, похідними, а вирішальне значення у людському житті відводиться таким чинникам, як інстинкт, воля, підсвідо­ме, переживання, інтуїція, віра тощо. Своє завдання ірраціоналістична фі­лософія XX ст. вбачає не в пізнанні об'єктивних законів світу, (існування яких вона не визнає), не в пошуку об'єктивної істини, а у визначенні пев­них духовних орієнтирів, що допомагають людині осмислити власне життя. Питання про сенс людського існування постає тут особливо гостро, у зв'язку з чим згасає інтерес до природи і зростає інтерес до історії.