15. Суспільство як об’єкт філософського пізнання.
Соціальна філософія - розділ філософського знання, що досліджує найбільш загальні характеристики суспільного життя, колективної людської діяльності, а також місце особистості в суспільстві.
Суспільство є предметом багатьох наук, які називають соціальними науками (соціологія, політологія, демографія, соціальна статистика, економічні дисципліни, соціальна психологія, юридичні науки). Особливість соціальної філософії полягає у тому, що вона визначає фундаментальні основи і сенс існування суспільного життя, умови збереження цілісності і упорядкованості суспільства як єдиної системи. Крім того, в межах соціальної філософії осмислюється методологія наукового пізнання суспільного життя, узагальнюється досвід суспільних наук.Основними питаннями суспільного буття людей є такі питання: у чому полягає основа суспільного життя? як виникло суспільство і як воно існує? за яких умов суспільство зберігає свою цілісність? які типи суспільств існували та існують сьогодні на планеті? як співвідносяться суспільство і особистість?
Сучасна філософія розглядає людське суспільство як сукупність безлічі різних частин та елементів. Вони не ізольовані, а тісно пов'язані, постійно взаємодіють і суспільство існує як єдиний цілісний організм, єдина система. Подання про системність у суспільстві і природі виникло ще в античності.
Суспільство є надскладною системою, яка формується в міру розвитку здатності людей відокремлювати себе від природи. Філософія визначає три основні групи факторів, які обумовлюють розвиток людського суспільства:- праця (специфічно людська доцільна діяльність);- спілкування (колективний характер діяльності і життя);- свідомість (пізнання, інтелект, духовний зміст людської діяльності).
Еще по теме 15. Суспільство як об’єкт філософського пізнання.:
- 39. Співвідношення понять «людина», «індивід»
- 13. Філософська система Платона: метафізичні, антропологічні, етичні та політичні концепції.
- 36. Світоглядно-філософські тези Ф. Ніцше: аналіз та інтерпретація.
- 42. Філософія національної ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах XIX-XX ст.
- 43. Соціально-філософські погляди Івана Франка.
- Філософське поняття руху. Рух і розвиток.
- Суспільство як об'єкт філософського аналізу. Соціоцентризм і індивідоцентризм.
- 4 Історичні форми постановки основного питання філософії
- 92. Теорія пізнання як дисциплінарна частина філософського знання. Методи та форми наукового пізнання. Проблема істини в історичному розвитку вчень про пізнання.
- 26. Філософська концепція марксизму
- 1. Сутність, проблеми і основні форми буття
- 22. Глобальні проблеми сучасності.
- 1.1. Поняття, зміст та значення підсудності в кримінальному судочинстві
- 1. 1. Проблеми становлення науки кримінально-виконавчого права.
- 1.2. Співвідношення цілей покарання і завдань органів та установ виконання покарань, теорія і практика, можливості і дійсність виконання покарань.
- ВСТУП
- 2.1. Принципи побудови нормативної моделі адміністративної відповідальності
- ВСТУП
- 1.3. Права людини, права жінок та дискусії навколо рівності
- 1.4.2. Ґендерна політика та політика стосовно жінок: визначення та співідношення