<<
>>

12. Характерні риси стародавньої філософії.

Більшість джерел вказує, що філософія виникає у 1тис. до н е . Існування пов’язано звиникненням ідей, які виникли в Стародавньому Єгипті,Індії, Китаї. Філ-фія Стар. Індіїцікава і важлива тим,що в ній вперше філ.

думка формується у якості релігійногомістичного характеру. Фл-фія вперше ставить такі проблеми як першооснови світу і

людського буття. Визначає критерії відповідно з якими вимірюється людське життя і сенс. Давньоіндійська філ-фія показує, що першооснова світу є дуалістичною,як пов’язана з

природою і богами. Сенс людського життя проявляється у позбавленні людиною відстраждань і здійснення саморозвитку людини за рахунок вдосконалення її внутрішньогосвіту. Таке вдосконалення відбувається за рахунок медитації, досягнення стану нірвани,визначеності з вірою і способами її реалізації. Більш високим станом у стародавньомусвіті є давньокитайська філ-фія. Особливості:1. вперше почала носити науковий

характер. 2. науковість філ-фії проявлялась перш за все в тому,що вона, опираючись наприродознавство і виробництво стверджує,що началом всього існуючого у світі є те,щоскладає основу всіх речей,предметів і явищ. Вона дає назву тій основі,називаючи її дао(абстракція яка відображає основу). Дао має конкретну форму свого вираження і ця формаотримує форму Де. Дао існує тільки у звязку із Де. 3. Етичне вченняКонфуція(конфуціанство). Він стверджує,що основним визначальником людського життяє мораль, яка постає у якості власних переконань людей,відповідно з якими вони діють. Взірцем носія таких переконань Конфуцій називає ідеальне явище. Цей взірець-це

благородна людина. Ідея благородної людини викладена у багатьох офоризмах. Взірець

моральної поведінки. Благородна людина - той,хто пронизаний почуттям самоповаги. Доброчинність- здатність нести добро. Вищи метапом є системна філ-фія. В ній зароджуються всі ті проблеми,які вирішуються до цих пір. Проблема начала,яка вказує,що цим началом є конкретно чуттєве,безпосередньо дане і його визначає людина. В античній філ-фії започатковується діалектичний метод:все в світі знаходиться в зоні постійних змін і взаємозалежних звязків. В ант. філ-фії створюється своя теорія пізнання,відповідно з яким істина має абстрактну форму існування,яка здобувається мисленням;ставиться питання,хто така людина і вперше визначає,що це досконалість у світі завдяки своїм тілесним формам і наявності мислення;вперше дається визначення політики,держави і виникає ідея ідеальної держави;вперше визначаються принципи,за якими людське пізнання визначається як безмежжя;започатковуються як філ. дисципліни так і етика і естетика.

<< | >>
Источник: Філософія. Відповіді до іспиту. 2016

Еще по теме 12. Характерні риси стародавньої філософії.:

  1. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки
  2. Співвідношення філософських, загальнонаукових і спец-наук. методів.
  3. 12. Характерні риси стародавньої філософії.
  4. 71. Соціальна стратифікація і мобільність
  5. 3. Філософія в системі теоретичного знання. Характерні риси філософського мислення.
  6. 16. Християнська філософія: передумови постання, головні етапи розвитку та провідні концепції.
  7. 25. Розуміння “субстанції” у філософії (на прикладі поглядів Б. Спінози та ренесансних гуманістів).
  8. 27. Раціоналізм як напрям континентальної філософії XVII ст. (Р. Декарт, Б. Спіноза, Б. Паскаль).
  9. 42. Філософія національної ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах XIX-XX ст.
  10. 14. Характерні риси епохи Відродження та відображення їх у філософії того часу. Гуманізм, пантеізм, геліоцентризм.
  11. 67. Поняття суспільного і соціального у філософії
  12. 9. Головні риси філософування на Стародавньому Сході
  13. 20. Філософія Нового Часу: від антропоцентризму до наукоцентризму
  14. 28. Криза класичної філософської парадигми. Становлення некласичного типу філософування, його головні риси та відмінності.
  15. 60. Соціально-філософські погляди Давньої Індії та Китаю.
  16. 69. Українське Просвітництво. Національна ідея у Європі та Україні. Філософія України у ХХ ст. (20 – 80 роки).
  17. 27. Некласична філософія 19-20 ст
  18. 19. Цивілізація як соціокультурне утворення. Сучасний етап розвитку цивілізації: характерні ознаки.