3. Філософія в системі теоретичного знання. Характерні риси філософського мислення.
Науковість філософського знання. З одного боку, філософське знання не дає конкретних результатів і не може бути перевірене на практиці, як знання, отримане в результаті розвитку конкретних наук.
З іншого боку, ф. зн. раціонально впорядковане, систематичне та обґрунтоване, що відповідає науковим стандартам.Філософські знання мають найбільш високий рівень узагальнення, на якому виокремлюються спільні риси, ознаки, зв’язки, відношення речей і процесів.
Філософське знання виражається у категоріях – найбільш загальних поняттях, що узагальнюють суттєві характеристики явищ, процесів, відношень (буття, матерія, благо, знання тощо). Філософські категорії застосовуються у всіх сферах знання, на відміну від термінів конкретних наук.
Особливості філософського знання:
· системність (впорядкованість і систематизованість, де кожна теоретична побудова логічно випливає з попередньої)
· критичність (не опирається на сліпу віру чи бездоказову впевненість, компоненти мають обґрунтування)
· раціональність (несуперечливе в межах кожної філософської системи)
· плюралістичність (філософські системи виражають різноманітні, іноді суперечливі погляди, при цьому не можна стверджувати, що одна система правильніша від іншої)
· абстрактність (стосується найзагальніших характеристик сущого, не вивчає конкретні прояви явищ)
Риси філософського мислення:
· має гранично широкий рівень узагальнення (категорії, принципи), що виводять думку на межу буття і небуття
· постає формою людського самоусвідомлення, мисленням під кутом зору людини, її життєвого вибору
· виробляє ідеали людськості, тобто окреслює діяльність не лише такою, якою вона є, а й такою, якою має бути
· постає внутрішньопов’язаним, логічно послідовним, аргументованим та обґрунтованим
· філософське мислення може окреслювати дійсність не такою, яка вона є, а такою, якою вона повинна бути;
· філософське мислення виступає одночасно як мисленням про реальність, так і мисленням про саме мислення;
· при цьому філософське мислення завжди намагається поставити та розв'язати доленосні, абстрактні проблеми людського буття;
· воно являє собою рефлексію людини, тобто погляд на себе з боку, крізь призму своїх цінностей та інтересів.
Еще по теме 3. Філософія в системі теоретичного знання. Характерні риси філософського мислення.:
- Зв'язок криміналістики з суміжними галузями знань
- 42. Філософія життя” – формування нової філософської парадигми.
- 12. Характерні риси стародавньої філософії.
- 3. Філософія в системі теоретичного знання. Характерні риси філософського мислення.
- 26. Емпіризм у британських філософів Нового часу (Ф. Бекон, Дж. Локк, Д. Г’юм, Т. Гоббс).
- 27. Раціоналізм як напрям континентальної філософії XVII ст. (Р. Декарт, Б. Спіноза, Б. Паскаль).
- 29. Класична німецька філософія: провідні проблематики, представники та значення.
- 42. Філософія національної ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах XIX-XX ст.
- 11. Основі філософські школи стародавньої Індії та Китаю. Філософія Стародавньої Індії
- 14. Характерні риси епохи Відродження та відображення їх у філософії того часу. Гуманізм, пантеізм, геліоцентризм.
- 77. Поняття філософії економіки
- Место философии в системе общечеловеческих знаний. Основные направления современной философии (рационализм и аррационализм).
- Немецкий классический идеализм (Кант – докритический и критический период – критика чистого разума)
- Немецкий классический идеализм (Кант – Критика практического разума)
- Немецкий классический идеализм (диалектика Гегеля)
- Немецкий классический идеализм (феноменология духа и сущность науки у Гегеля)
- 2. Філософія в системі духовної культури людства. Філософія як самосвідомість епохи.
- 71. Теоретико-методологічні аспекти соціальної філософії (соціальної теорії).
- 10. Особливості філософії епохи Відродження