<<
>>

3. Філософія в системі теоретичного знання. Характерні риси філософського мислення.

Науковість філософського знання. З одного боку, філософське знання не дає конкретних результатів і не може бути перевірене на практиці, як знання, отримане в результаті розвитку конкретних наук.

З іншого боку, ф. зн. раціонально впорядковане, систематичне та обґрунтоване, що відповідає науковим стандартам.

Філософські знання мають найбільш високий рівень узагальнення, на якому виокремлюються спільні риси, ознаки, зв’язки, відношення речей і процесів.

Філософське знання виражається у категоріях – найбільш загальних поняттях, що узагальнюють суттєві характеристики явищ, процесів, відношень (буття, матерія, благо, знання тощо). Філософські категорії застосовуються у всіх сферах знання, на відміну від термінів конкретних наук.

Особливості філософського знання:

· системність (впорядкованість і систематизованість, де кожна теоретична побудова логічно випливає з попередньої)

· критичність (не опирається на сліпу віру чи бездоказову впевненість, компоненти мають обґрунтування)

· раціональність (несуперечливе в межах кожної філософської системи)

· плюралістичність (філософські системи виражають різноманітні, іноді суперечливі погляди, при цьому не можна стверджувати, що одна система правильніша від іншої)

· абстрактність (стосується найзагальніших характеристик сущого, не вивчає конкретні прояви явищ)

Риси філософського мислення:

· має гранично широкий рівень узагальнення (категорії, принципи), що виводять думку на межу буття і небуття

· постає формою людського самоусвідомлення, мисленням під кутом зору людини, її життєвого вибору

· виробляє ідеали людськості, тобто окреслює діяльність не лише такою, якою вона є, а й такою, якою має бути

· постає внутрішньопов’язаним, логічно послідовним, аргументованим та обґрунтованим

· філософське мислення може окреслювати дійсність не такою, яка вона є, а такою, якою вона повинна бути;

· філософське мислення виступає одночасно як мисленням про реальність, так і мисленням про саме мислення;

· при цьому філософське мислення завжди намагається поставити та розв'язати доленосні, абстрактні проблеми людського буття;

· воно являє собою рефлексію людини, тобто погляд на себе з боку, крізь призму своїх цінностей та інтересів.

<< | >>
Источник: Відповіді до іспиту з філософії. 2017

Еще по теме 3. Філософія в системі теоретичного знання. Характерні риси філософського мислення.:

  1. Зв'язок криміналістики з суміжними галузями знань
  2. 42. Філософія життя” – формування нової філософської парадигми.
  3. 12. Характерні риси стародавньої філософії.
  4. 3. Філософія в системі теоретичного знання. Характерні риси філософського мислення.
  5. 26. Емпіризм у британських філософів Нового часу (Ф. Бекон, Дж. Локк, Д. Г’юм, Т. Гоббс).
  6. 27. Раціоналізм як напрям континентальної філософії XVII ст. (Р. Декарт, Б. Спіноза, Б. Паскаль).
  7. 29. Класична німецька філософія: провідні проблематики, представники та значення.
  8. 42. Філософія національної ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах XIX-XX ст.
  9. 11. Основі філософські школи стародавньої Індії та Китаю. Філософія Стародавньої Індії
  10. 14. Характерні риси епохи Відродження та відображення їх у філософії того часу. Гуманізм, пантеізм, геліоцентризм.
  11. 77. Поняття філософії економіки
  12. Место философии в системе общечеловеческих знаний. Основные направления современной философии (рационализм и аррационализм).
  13. Немецкий классический идеализм (Кант – докритический и критический период – критика чистого разума)
  14. Немецкий классический идеализм (Кант – Критика практического разума)
  15. Немецкий классический идеализм (диалектика Гегеля)
  16. Немецкий классический идеализм (феноменология духа и сущность науки у Гегеля)
  17. 2. Філософія в системі духовної культури людства. Філософія як самосвідомість епохи.
  18. 71. Теоретико-методологічні аспекти соціальної філософії (соціальної теорії).
  19. 10. Особливості філософії епохи Відродження