2. Філософія в системі духовної культури людства. Філософія як самосвідомість епохи.
Філософія як світогляд і система знання є надбанням духовної культури кожного народу та кожної історичної епохи. Водночас її можна назвати вищим досягненням, узагальненням та самоосмисленням вселюдського досвіду, знання й культури.
Адже недаремно Цицерон говорив, що „філософія – то культура розуму”. Якщо уявити собі всі досягнення людства у вигляді піраміди, то духовно-інтелектуальною верхівкою цієї піраміди має бути саме філософія, що зі своєї висоти споглядає весь пройдений людством шлях, всі його колізії, драми та сподівання. Вона задає смисложиттєві орієнтири людству, кожному народові й кожній людині.Філософія виконує культуроформуючу та культуротранслюючу функції: у філософських системах відображаються особливості епохи, фіксуються суттєві характеристики особистості та світосприйняття людини певної доби, що стає основою для подальших світоглядних пошуків наступних поколінь.
Вивчення філософського спадку — це можливість збагнути розвиток духовних пошуків людства, осягнути становлення людської культури та суспільства в цілому.
Поява філософії - це народження особливого, вторинного типу суспільної свідомості, спрямованого на осмислення вже сформованих форм практики, культури. Не випадково втілений у філософії спосіб мислення, звернений до всього полю культури, називають критично-рефлексивним. У різні епохи складалися різні історичні типи ф. , Що характеризуються її приналежністю опр. епосі, історичного етапу, культурно-національному або культурно-регіональному освітою.
Філософський світогляд - це система загальних теоретичних поглядів на світ в цілому, місце в ньому людини, з'ясування різних форм відношення людини до світу, людини до людини. Філософія - це теоретичний рівень світогляду. «Філософія - мати науки» (Фейєрбах). Відмінні риси- спирається на досвід, наукове виправдання, прагне до общезначимости, приділяючи больщшое увагу перевірці обґрунтованості своїх тверджень.
Еще по теме 2. Філософія в системі духовної культури людства. Філософія як самосвідомість епохи.:
- Философия и миф. Становление философии в культуре древних цивилизаций Востока
- форми діяльності людини.
- 39. Співвідношення понять «людина», «індивід»
- 40. Основні форми діяльності людини.
- 17. Основні ідеї неотомізму
- 67. Людина і суспільство як соціальний суб'єкт.
- 21. Філософія гуманізму доби Відродження у поглядах М. Коперніка, Дж. Бруно, Г. Галілея, М. Лютера, Т. Кампанелли, Т. Мора, Н. Маккіавеллі, Е. Роттердамського та ін.
- 24. Проблема методу в філософії раціоналіста Р. Декарта.
- 47. Структура та функції свідомості.
- 40. Інтелект,почуття, пам’ять і воля як здатності людини.
- Место философии в системе общечеловеческих знаний. Основные направления современной философии (рационализм и аррационализм).
- Немецкий классический идеализм (феноменология духа и сущность науки у Гегеля)
- Сущность и возникновение сознания. Бессознательное. Проблема познаваемости мира. Индивид и личность.
- 2. Філософія в системі духовної культури людства. Філософія як самосвідомість епохи.
- 13. Ортодоксальна система філософії санкх'я.
- 89. Поняття і зміст онтології духу. Категоріальний склад метафізики свідомості і мислення.
- Сущность культуры, её генезис и структура. Материальная и духовная культура.