13. Ортодоксальна система філософії санкх'я.
Роль цієї школи в становленні індуїзму та інших філософських ортодоксальних шкіл дуже значна. Санк'я почала формуватися ще у VI — V ст. до н. е. і увібрала багато ідей шраманських шкіл.
Крізь призму їх розв'язання розглядалося основне питання індійської філософії — пошук "звільнення душі", "спасіння".Згідно зі вченням санкх'ї в основі буття лежать дві реальності: пракриті (об'єктивний світ) та пуруша (чиста свідомість). Пракриті (або непроявлене) містить у собі три кінцеві причини світу — гуни, які проявляються і в матеріальній, і в психоматеріальній дійсності. Саттва — відповідно в "освітленні" і в "радості"; раджас — в "активності" і в "стражданні"; тамас — в "перешкоді" і в "байдужості". Еволюція Космосу циклічна. Період спокою, коли гуни перебувають у рівновазі, змінюється процесом утворення підвалин буття (таттва), з яких виникають усі предмети та явища дійсності. Порушником рівноваги гун є пуруша. Домінування саттви породжує махат — "інтелект", який своєю чергою є причиною появлення аханкару (цей термін можна перекласти як "самосвідомість", "усвідомлення своєї індивідуальності"). Якщо починає переважати тамас, аханкара породжує 5 танматр — об'єктивні сприйняття: звуки, смаки, запахи, зорові форми та стикання. Якщо саттва — виникають 11 індрій — здатностей сприйняття та дії: слух, смак, нюх, зір, дотик, мова, ходіння, праця, випорожнення, розмноження та розум (манас). Потім танматри слугують джерелом 5 матеріальних праелементів: простору, вітру, вогню, води та землі. Всього виникає 23 підвалини буття, з комбінацій яких складається весь світ. Ці підвалини вторинні стосовно пракриті, тому мають такі властивості: невічні, причинове обумовлені, незводимі одна до одної, їхні дії обмежені заданими функціями тощо.
Онтологія та гносеологія санкх'ї послуговує обгрунтуванням особливого шляху "звільнення", метою якого є позбавлення від страждань. Страждання людині завдають: вона сама, інші люди та надприродні істоти. Щоб позбутися їх, мало дотримуватися старовинних обрядів, слухатися учителя, подавати милостиню і т. ін. , тому що основною причиною страждань є особливий вид людського незнання: неусвідомлення істинної природи власного "Я". Тому, відповідно до санкх'ї, пріоритетним напрямом у пошуках шляхів звільнення є інтелектуальні зусилля для правильного пізнання світу та людини. Ця особливість свідчить про раціоналізм санкх'ї та зв'язок її з натурфілософськими школами.
Еще по теме 13. Ортодоксальна система філософії санкх'я.:
- Философия и миф. Становление философии в культуре древних цивилизаций Востока
- Место социальной философии в системе философского знания и социально-гуманитарных наук
- Своєрідність предмету філософії
- Історичні форми постановки основного питання філософії.
- Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорії.
- 17. Своєрідність філософії українського духу
- 16. Класична німецька філософія
- 18. Марксистська філософія:сучасне осмислення нових положень.
- 1. Основні підходи до означення «філософії». Її предмет, призначення та проблематика.
- 21. Філософія гуманізму доби Відродження у поглядах М. Коперніка, Дж. Бруно, Г. Галілея, М. Лютера, Т. Кампанелли, Т. Мора, Н. Маккіавеллі, Е. Роттердамського та ін.
- 25. Розуміння “субстанції” у філософії (на прикладі поглядів Б. Спінози та ренесансних гуманістів).
- 27. Раціоналізм як напрям континентальної філософії XVII ст. (Р. Декарт, Б. Спіноза, Б. Паскаль).
- Плюралізм буття в новітній філософії.
- ФИЛОСОФСКИЕ СИСТЕМЫ ДРЕВНЕЙ ИНДИИ
- 3 Своєріднсть предмету філософії
- Особливості розвитку та функціонування системи філософських категорій
- 11. Основі філософські школи стародавньої Індії та Китаю. Філософія Стародавньої Індії
- 16. Класична німецька філософія