2. Структура та функції філософського знання.

Структура:

· Онтологія – вчення про буття

· Гносеологія – вчення про пізнання

· Методологія – вчення про методи людської діяльності

· Філософська антропологія – вчення про людину

· Філософська соціологія і філософія історії – вчення про суспільство

· Філософія природознавства, релігії, історії, мистецтва; естетика, етика, історія філософії

Функції філософії:

· Світоглядна – як пробудження людини на пошук цілі життя, свого місця в світі

· Пізнавальна (гносеологічна)

· Логічна (формування культури людського мислення, вироблення критичної неупередженої позиції)

· критична (опозиція філософії до емпіричної дійсності, руйнування звичних стереотипів та забобонів)

· виховна (прищеплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення)

· Практична, яка реалізується як безпосередня взаємодія людини і природи через наукові спостереження, виміри, експерименти.

· Культурологічна

· Гуманістична – шляхом утвердження позитивного сенсу і мети життя, формування гуманістичних цінностей та ідеалів прояснює сутність людини і вказує шляхи становлення особистості

· Прогностична – передбачає загальні тенденції розвитку людини і світу

· Методологічна – координація методів в процесі наукового пізнання:

1. Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності;

2. Сукупність прийомів дослідження, які застосовують в певній галузі знань.

Методологія розробляє пізнання людиною світу, розуміння взаємовідносин “людина-світ”.