9. Роль і значення практики в пізнанні.
Роль практики в процесі пізнання обговорюється й у сучасній філософії. Так, К. Поппер вказує на неприпустимість руйнування єдності теорії або практики або (як це робить містицизм) її замінили створенням міфів.
Він підкреслює, що практика – не ворог теоретичного знання, а “найбільш значимий стимул до нього”. Хоч визначена частка байдужості до неї, відзначає Поппер, можливо і личить вченому, існує безліч прикладів, що показують, що для нього подібна байдужість не завжди плідна. Але для вченого істотно зберегти контакт із реальністю, із практикою, оскільки той, хто нею нехтує, розплачується за це тим, що неминуче впадає в схоластику.Основні функції практики в процесі пізнання
1. Практика є джерелом пізнання тому, що всі знання викликані до життя головним чином її потребами. Зокрема, математичні знання виникли з необхідності вимірювати земельні ділянки, обчислювати площі, обсяги, обчислювати час і т. д. Астрономія була викликана до життя потребами торгівлі і мореплавання і т. д. Але, не завжди, звичайно, відкриття в науці (наприклад, періодичний закон Менделєєва) робляться безпосередньо “за замовленням” практики.
2. Практика виступає як основа пізнання, його рушійна сила. Вона пронизує всі сторони, моменти, форми, ступіні пізнання від його початку і до його кінця. Весь пізнавальний процес, починаючи від елементарних відчуттів і закінчуючи самими абстрактними теоріями обумовлюється – у кінцевому рахунку – задачами і потребами практики. Вона ставить перед пізнанням визначені проблеми і вимагає їхнього розв’язання. У процесі перетворення світу людина виявляє і досліджує всі нові і нові його властивості і сторони й усе глибше проникає в сутність явищ. Практика служить основою пізнання також в тому, що забезпечує його технічними засобами, приладами, оснащенням і т. д. , без яких воно не може бути вдалим.
3. Практика являється опосередкованою ціллю пізнання, тому що воно здійснюється не заради простої цікавості, а для того, щоб направити і відповідним чином, тією чи іншою мірою, регулювати діяльність людей. Усі наші знання повертаються в остаточному підсумку назад у практику і роблять активний вплив на її розвиток. Завдання людини полягає не тільки в тому, щоб пізнавати і пояснювати світ, а в тому, щоб використовувати отримані знання в якості “посібника для дії” по його перетворенню, для задоволення матеріальних і духовних потреб людей, для поліпшення й удосконалювання їхнього життя.
Еще по теме 9. Роль і значення практики в пізнанні.:
- Контроль как функция управления. Классификация видов контроля. Предмет и метод контроля.
- 1. Процес пізнання у криміналістиці. Формально-логічні методи
- Правосознание: понятие, структура, значение.
- Правосознание: понятие, структура, значение.
- 56. Основні форми наукового пізнання
- 9. Роль і значення практики в пізнанні.
- § 5.2. Правовая определенность актов высших судебных инстанций России как необходимое условие оптимальности нормативного регулирования и единства правоприменительной практики
- 1.1. Поняття, зміст та значення підсудності в кримінальному судочинстві
- 1.2. Співвідношення цілей покарання і завдань органів та установ виконання покарань, теорія і практика, можливості і дійсність виконання покарань.
- 10.2 Практика показывает, что знание психологических особенностей подростков способствует правильному решению задач расследования преступлений
- 3.2. Адміністративно-правовий статус керівника органу місцевої міліції та його роль в управлінні персоналом
- § 1. Значение и критерии классификации правовых актов Центрального банка Российской Федерации
- 2.3. Роль международных неправительственных организаций в сфере предотвращения нелегального оборота органов человеческого тела
- 1.4.2. Ґендерна політика та політика стосовно жінок: визначення та співідношення