Формування політичної свідомості

Якщо раніше традиційно вважалася, що політична сві­домість «вноситься» в маси спеціальними ідеологічними пред­ставниками класу, то це — спрощення. Насправді ж, формування політичної свідомості здійснюється у будь-якого, в тому числі й масового, суб’єкта, або шляхом критичного осмислення соціаль­ної дійсності, поступової раціоналізації чуттєвих уявлень людей, узагальнення наявної у них інформації, або за рахунок усвідом­лення мети політичного руху, тобто приєднання до оцінок, що вже сформулювалися, та норм громадянської поведінки, або шляхом емоційного залучення до віри в справедливість тих або інших політичних ідеалів.

Формування політичної свідомості — процес усвідомлення соціальними суб’єктами реалій політичного життя, притаманних їм інтересів і ціннісних орієнтацій. Встановлюються своєрідні межі адекватного відображення політичного буття в свідомості. Якщо повніше та всебічніше відображається в політичній свідо­мості політичне життя, то повніше й глибше інтереси та ціннісні орієнтації класу, нації, соціальної групи, особи фіксують потреби суспільного прогресу. Політична свідомість неоднорідна. Пояс­нюється це тим, що саме суспільство — складна система, що включає всеохоплювану державою, її структурами, життєдія­льність індивідів, соціальних спільностей, верств і груп, взаємо­відносин вільних і рівноправних індивідів в умовах ринку. Полі­тична свідомість і виступає як специфічна форма мислення, прояву політичних інтересів соціальних відносин верств, різно­манітних груп. Але неоднорідність самих соціальних спільно­стей, верств, різноманітних соціальних груп ще більше урізнома­нітнює політичну свідомість. Ускладнення соціальної структури поглиблює різноманітність політичної свідомості.

Розвиток форм людської життєдіяльності, прогрес культури і науки постійно ускладнюють і змінюють конкретні форми свідо­мості та буття, роблять їх відносини різноманітними, що постій­но історично змінюються.

Формуючись під впливом буття, через практичні дії, свідомість активно впливає на дійсність. Відтворивши дійсність, свідомість потім переробляє відбиті події, явища, безпосередню політичну по­ведінку, щоб ідеально створювати такі ж цінності, що могли б слу­жити меті задоволення потреб та інтересів. Свідомість володіє уні­кальною властивістю: не просто відображає дійсність, а виступає усвідомленим ставленням суб’єкта до об’єкта відображення, полі­тичної реальності, визначає орієнтацію їх діяльності в процесі прак­тичного вибору політичних рішень, їх політичних наслідків. Отже, свідомості притаманний творчий характер відображення. Відповід­но до потреб суб’єкта, свідомість спроможна розпізнавати, оціню­вати та перетворювати практичну діяльність суб’єкта.

Свідомість людини не тільки відображає світ, політичні реалії, але й творить їх, змінює їх своїми діями. Безперервність процесу суспільно-історичної практики зумовлює безперервність процесу свідомості. Суспільству необхідна не всяка діяльність, не порожній активізм, а діяльність кваліфікована, цілеспрямована, довільна, сві­дома. Рівнозначно суспільству необхідна не просто емпірична люд­ська індивідуальність, а особа, що має світогляд, переконана, само­стійна, яка володіє собою, має владу над діяльністю, здатна до скоєння вільних дій — вчинків, охоплених свідомістю.

Політична свідомість — це ідеологічне утворення, що відо­бражає сукупність соціально-економічних та ідеологічних факто­рів, які закріплюються психікою людини у вигляді політичних настанов, що активно впливають на її практичну політичну дія­льність. Свідомість виникає в практичній діяльності людей як необхідна умова її організації та відтворення. Найважливіша віха в розвитку людської культури — розподіл духовної та фізичної праці, відособлення виробництва від свідомості як особливого духовного виробництва.