<<
>>

Структура політичної свідомості

Складність економічної та соціальної структури суспі­льства, динамізм його розвитку відбиваються політичною свідо­містю, його багатоструктурністю, багаторівневістю та супереч­ливістю.

В соціологічному плані — це політична свідомість суспільства, нації, класу, групи (великої та малої, формальної та неформаль­ної, вікової та ін.) та індивіда. Наявність і гострота глобальних проблем сучасності, прагнення людства до виживання дозволя­ють виділити й політичну свідомість людського суспільства.

В гносеологічному плані політична свідомість виступає на рів­нях емпіричного і теоретичного, буденного і наукового, ідеологі­чного і соціально-психологічного.

За соціальними функціями, в політичній свідомості виділяють­ся свідомість консервативна, реформістська і революційна, пра­ктична і теоретична.

Першою сходинкою духовного відображення політичного життя служить емпірична політична свідомість, що безпосеред­ньо фіксує практичний досвід. Його часто ототожнюють із бу­денним. Справді, політична свідомість і практичний досвід, бу­денна свідомість близькі, але не тотожні. Буденна політична свідомість, як і емпірична, — це сукупність ідей, уявлень і погля­дів, що виникають безпосередньо з буденної практики тієї або іншої соціальної спільності, верстви або групи людей, індивідів. Емпірична та буденна свідомість, як прийнято вважати, відо­бражають, переважно, поверхові процеси, не проникаючи в їх суттєві характеристики. Але проявляючись як здоровий сенс, народна мудрість, свідомість і на таких рівнях володіє відомою пізнавальною цінністю, служить одним із джерел теоретичної та ідеологічної свідомості. Без буденної свідомості людина не може вступити в суспільне життя, тому що забезпечує безпосеред­ню орієнтацію своєї діяльності в процесі практичного вибору рі­шення.

Емпірична і буденна політична свідомість мають яскраво ви­ражені соціально-психологічні риси: почуття, настрої, емоції, імпульсивність, гостроту сприймання політичних процесів, подій і рішень.

Безпосередній зв’язок із практикою і соціально- психологічна оформленість надають політичній свідомості особ­ливу динамічність, рухливість, гнучкість, спроможність чуйно реагувати на політичні умови, що змінюються, істотно впливаю­чи на хід політичного процесу. Особливо яскраво соціально- психологічний рівень політичної свідомості виявляється в пове­дінці індивідів у натовпі — стихійно нестійкої спільності людей, дії якої часто непередбачувані та нерідко піддаються маніпулю­ванню з боку організованих політичних сил.

Політико-теоретична свідомість — сукупність ідей, погля­дів, вчень, що виникають на основі наукового дослідження полі­тичних відносин, процесів, інститутів, інших елементів полі­тичної системи суспільства і проникнення в їх суть, глибинні взаємозв 'язки та суперечності, закономірності розвитку. Теоре­тична свідомість — стрижень політичної ідеології, що становить цілісне систематизоване, концептуальне відображення докорін­них інтересів певного класу, пов’язаних з боротьбою за владу, її здійснення і захист з метою реалізації інтересів.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Структура політичної свідомості:

  1. Формування політичної свідомості
  2. Функції політичної свідомості
  3. Суть політичної свідомості
  4. Типи політичної свідомості
  5. 47. Структура та функції свідомості.
  6. 46. Проблема походження свідомості. Основні чинники виникнення та функціонування свідомості.
  7. 82. Поняття політичної системи та її структури
  8. Сутність, структура і функції політичної системи
  9. Структура політичної культури
  10. Сутність, структура та функції політичної культури