<<
>>

Функції політичної свідомості

Політична свідомість як специфічне суспільне явище та елемент політичної системи соціально неоднорідного суспіль­ства має ряд функцій: пізнавальну, інформативну, нормативну, оціночну, аналітичну, прогностичну, регулятивну, виховну та комунікативну.

Провідна функція політичної свідомості — пізнавальна. До вирішення всіх проблем політичного життя людина підходить, орієнтуючись на певні норми свідомості, в яких відбитий досвід у вигляді певних знань і оцінка з позицій моральності та інших норм. Людина розглядає та оцінює політичні ідеї з власних пози­цій. Оцінюючи ситуацію, політичні ідеї, мету тощо, людина зму­шена фіксувати своє ставлення до дійсності й завдяки цьому ви­діляти себе як суб’єкта такого ставлення, усвідомлювати себе носієм ідей і благородної мети. Ось чому пізнавальна функція ви­значає істинність політичних ідей, мети, розкриває хід політич­них явищ і процесів соціальної діяльності. Адже свідомість не можна повністю звести ані до одного з цілого ряду наближених їй світів, що умовно виділяються: до світу ідей, понять, значень, наукових знань; до світу людських цінностей, емоцій і змістів. Але свідомість не тільки народжується, але й присутня в таких світах, живе в них, порівнює, оцінює тощо.

З пізнавальною функцією політичної свідомості тісно пов’язана оціночна. Нові політичні реалії, динамізм і складність політичних змін додають підвищені вимоги до висновків, уза­гальнень, політичних оцінок. У другій половині 80-х років і осо­бливо на початку 90-х в Україні сталася величезна кількість по­дій, політичних явищ і процесів, складних та суперечливих. Все це — проблемні ситуації, в яких без спроможності до творчого узагальнення та оцінки орієнтуватися неможливо. Вже не досить сприймати навіть готову інформацію, яка правильно прокомен­тувалася, потрібно творчо вивчити політичні явища та процеси, що виражаються в умінні застосовувати знання в політичному аналізі та оцінці явищ, подій, процесів.

У процесі суспільної дія­льності особа не тільки пізнає політичні відносини, але й по- своєму оцінює їх. До одних політичних явищ людина ставиться позитивно, до інших — негативно: внаслідок цього виробляються норми поведінки особистості. Політична оцінка повинна бути на­уковою, глибокою і всебічною.

Прогностична функція політичної свідомості тісно пов’язана з пізнанням розвитку політичних процесів, має суто творчий ха­рактер, сприяє генеруванню нових ідей, концепцій, теорій, по­глядів, що потім застосовуються практично. Моделювання ідео­логічних і соціальних процесів дозволяє зробити більш опти­мальними прогнози й варіанти рішень. Передбачення дозволяє з’ясувати можливі наслідки рішень, що приймаються. Врахуван­ня причинно-наслідкових зв’язків — головна умова при моделю­ванні ідеологічних, соціальних і політичних процесів.

Регулятивная функція політичної свідомості відображається в регулюванні і відображенні соціальних процесів. Важливим моментом регулятивної функції виступає визнання певних цінно­стей, принципів та ідеалів, зумовлених потребами індивідів, соці­альної спільності, верстви, групи, класу та суспільства.

Поглиблення процесу політизації суспільства зумовлює зрос­тання значення комунікативної функції політичної свідомості. В сучасному суспільстві значно активізувався процес формування та розвитку різноманітних політичних концепцій, ідей, поглядів. Ко­мунікативна функція сприяє формуванню у людей політичної сві­домості, орієнтуванню їх на перспективу суспільного розвитку.

Велике значення виховної функції політичної свідомості. У ви­ховній діяльності вирішальне значення мають соціально-політич­ні та ідеологічні фактори. В сучасних умовах проблема ідейно- політичного виховання стоїть не менш гостро, аніж в інші періоди історичного розвитку. Але повністю неправомірно розглядати на­род України лише як об’єкт так званого «ідеологічного впливу». Зміна свідомості безкризово не минає. Розчарування в минулому, соціальна апатія, спад настроїв охоплює не тільки зрілих людей, але й молодь.

В сучасних умовах постало питання про необхід­ність цілеспрямованого виховання ініціативи, самостійності, гост­рого інтересу до нової потреби у політичному вихованні.

Політична свідомість проявляється водночас в декількох фун­кціях, тісно пов’язаних і переплетених між собою. Однак, можна визначити її головні й другорядні функції. Мабуть, головними функціями політичної свідомості виступають спеціальні функції: регулятивна, комунікативна, виховна, що відіграють провідну роль і мають потужний вплив на теорію пізнання. Соціальні фун­кції — синтез всіх функцій, визначальні суттєвості політичної свідомості. Структуру політичної свідомості складають системи абстрактно-теоретичних понять, загальних уявлень про політич­ний устрій суспільства, визначення нормативних принципів, по­літичних норм — справедливість, рівність, свобода, демократія, і абстрактно-практичних форм — ідеї у вигляді програм і докуме­нтів, практичні політичні принципи, емпіричний досвід, деякі знання економічних положень, емпіричні знання, що передають­ся від покоління до покоління, накопичені в практичному житті у ставленні до інтересів держави. Політична свідомість народу України в умовах відродження визначається не тільки процесами реформ політичної системи, розвитку демократії, гласності, гост­ротою боротьби з антидемократичними проявами з боку окремих груп, але й значною активізацією політичної діяльності, триво­гою за долю справжньої демократії.

2.

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Функції політичної свідомості:

  1. Формування політичної свідомості
  2. 47. Структура та функції свідомості.
  3. Суть політичної свідомості
  4. Структура політичної свідомості
  5. Типи політичної свідомості
  6. Функції політичної системи
  7. Функції політичної культури
  8. Сутність, структура і функції політичної системи
  9. Поняття, функції та структура політичної системи
  10. Сутність, структура та функції політичної культури
  11. Структура, функції та типи політичної системи
  12. Рекрутування політичної еліти, її типи та функції
  13. 46. Проблема походження свідомості. Основні чинники виникнення та функціонування свідомості.
  14. Ще в 20-х роках ХХ ст. сучасний французький соціолог Бертран де Жувеналь підкреслював: людство повинно пройти ряті­вний шлях від політичної економії до політичної екології.
  15. 91. Метафізика моральної свідомості.
  16. 44. Феноменологічна концепція свідомості
  17. 46Феноменологічна концепція свідомості