Функції політичної свідомості

Політична свідомість як специфічне суспільне явище та елемент політичної системи соціально неоднорідного суспіль­ства має ряд функцій: пізнавальну, інформативну, нормативну, оціночну, аналітичну, прогностичну, регулятивну, виховну та комунікативну.

Провідна функція політичної свідомості — пізнавальна. До вирішення всіх проблем політичного життя людина підходить, орієнтуючись на певні норми свідомості, в яких відбитий досвід у вигляді певних знань і оцінка з позицій моральності та інших норм. Людина розглядає та оцінює політичні ідеї з власних пози­цій. Оцінюючи ситуацію, політичні ідеї, мету тощо, людина зму­шена фіксувати своє ставлення до дійсності й завдяки цьому ви­діляти себе як суб’єкта такого ставлення, усвідомлювати себе носієм ідей і благородної мети. Ось чому пізнавальна функція ви­значає істинність політичних ідей, мети, розкриває хід політич­них явищ і процесів соціальної діяльності. Адже свідомість не можна повністю звести ані до одного з цілого ряду наближених їй світів, що умовно виділяються: до світу ідей, понять, значень, наукових знань; до світу людських цінностей, емоцій і змістів. Але свідомість не тільки народжується, але й присутня в таких світах, живе в них, порівнює, оцінює тощо.

З пізнавальною функцією політичної свідомості тісно пов’язана оціночна. Нові політичні реалії, динамізм і складність політичних змін додають підвищені вимоги до висновків, уза­гальнень, політичних оцінок. У другій половині 80-х років і осо­бливо на початку 90-х в Україні сталася величезна кількість по­дій, політичних явищ і процесів, складних та суперечливих. Все це — проблемні ситуації, в яких без спроможності до творчого узагальнення та оцінки орієнтуватися неможливо. Вже не досить сприймати навіть готову інформацію, яка правильно прокомен­тувалася, потрібно творчо вивчити політичні явища та процеси, що виражаються в умінні застосовувати знання в політичному аналізі та оцінці явищ, подій, процесів.

Прогностична функція політичної свідомості тісно пов’язана з пізнанням розвитку політичних процесів, має суто творчий ха­рактер, сприяє генеруванню нових ідей, концепцій, теорій, по­глядів, що потім застосовуються практично. Моделювання ідео­логічних і соціальних процесів дозволяє зробити більш опти­мальними прогнози й варіанти рішень. Передбачення дозволяє з’ясувати можливі наслідки рішень, що приймаються. Врахуван­ня причинно-наслідкових зв’язків — головна умова при моделю­ванні ідеологічних, соціальних і політичних процесів.

Регулятивная функція політичної свідомості відображається в регулюванні і відображенні соціальних процесів. Важливим моментом регулятивної функції виступає визнання певних цінно­стей, принципів та ідеалів, зумовлених потребами індивідів, соці­альної спільності, верстви, групи, класу та суспільства.

Поглиблення процесу політизації суспільства зумовлює зрос­тання значення комунікативної функції політичної свідомості. В сучасному суспільстві значно активізувався процес формування та розвитку різноманітних політичних концепцій, ідей, поглядів. Ко­мунікативна функція сприяє формуванню у людей політичної сві­домості, орієнтуванню їх на перспективу суспільного розвитку.

Велике значення виховної функції політичної свідомості. У ви­ховній діяльності вирішальне значення мають соціально-політич­ні та ідеологічні фактори. В сучасних умовах проблема ідейно- політичного виховання стоїть не менш гостро, аніж в інші періоди історичного розвитку. Але повністю неправомірно розглядати на­род України лише як об’єкт так званого «ідеологічного впливу». Зміна свідомості безкризово не минає. Розчарування в минулому, соціальна апатія, спад настроїв охоплює не тільки зрілих людей, але й молодь.

Політична свідомість проявляється водночас в декількох фун­кціях, тісно пов’язаних і переплетених між собою. Однак, можна визначити її головні й другорядні функції. Мабуть, головними функціями політичної свідомості виступають спеціальні функції: регулятивна, комунікативна, виховна, що відіграють провідну роль і мають потужний вплив на теорію пізнання. Соціальні фун­кції — синтез всіх функцій, визначальні суттєвості політичної свідомості. Структуру політичної свідомості складають системи абстрактно-теоретичних понять, загальних уявлень про політич­ний устрій суспільства, визначення нормативних принципів, по­літичних норм — справедливість, рівність, свобода, демократія, і абстрактно-практичних форм — ідеї у вигляді програм і докуме­нтів, практичні політичні принципи, емпіричний досвід, деякі знання економічних положень, емпіричні знання, що передають­ся від покоління до покоління, накопичені в практичному житті у ставленні до інтересів держави. Політична свідомість народу України в умовах відродження визначається не тільки процесами реформ політичної системи, розвитку демократії, гласності, гост­ротою боротьби з антидемократичними проявами з боку окремих груп, але й значною активізацією політичної діяльності, триво­гою за долю справжньої демократії.

2.