Суть політичної свідомості

Політичне життя суспільства — процес і результат сві­домої діяльності його соціальних суб’єктів — класів, націй, соці­альних верств і груп, громадян і створюваних ними політичних інститутів.

Поняття політична свідомість має досить тривалу історію вживання в різноманітних галузях суспільствознавства. Однак, по­літична свідомість спеціально розглядається в основному в межах спрямування поведінки в політології. Політична свідомість здобу­ла особливу популярність всередині XX ст., відтоді, як виявилася обмеженість ортодоксальної поведінківської течії і стало відомо, що розуміння політичної поведінки — ширше, а динаміка полі­тичних процесів вимагає уваги до незалежних змін, як політична свідомість і вся психічна сфера суб’єкта поведінки. Адже свідо­мість — відображення буття. Свідомість — вища, властива лише людині форма відображення об ’єктивної дійсності, регулювання ставлення людей до навколишньої дійсності, до самих себе і своїх засобів спілкування, що виникають і розвиваються на основі полі­тично-перетворювальної діяльності. Політичне буття — це вся система політичного життя, політичних відносин.

Свідомість виникає і розвивається тільки в спільній діяльно­сті людей. Включаючись до спільної діяльності, люди виробля­ють відповідні уявлення, настанови, норми, що разом з їх емо­ційним забарвленням складають зміст свідомості як специфічної форми відображення дійсності. Політична свідо­мість — це відображення духовного життя людей, інтересів і сподівань різноманітних соціальних спільностей, верств, класів, націй, індивідів і суспільства. Політична свідомість — це сві­домість співучасників політичного процесу, всіх сил, що бо­рються за владу та її здійснення, реалізацію. Такий вид свідо­мості безпосередньо обумовлений політичним буттям. Політич­на свідомість неодмінно охоплює і міжгрупові, загальнолюдські ідеї та уявлення, чия наявність обумовлена не особливостями інтересів, а універсальними інтересами людини, а також загаль­нодемократичними властивостями організації влади. На полі­тичну свідомість впливають і соціально-економічні, національні та культурні процеси, впливають і глибокі структурні та якісні зміни в системі суспільних, соціально-економічних і міжнарод­них відносин тощо. Ступінь впливу загальнолюдських та інди­відуальних переконань і орієнтирів у політичній свідомості ві­дображає характер політичної свідомості, тобто спроможність до сприймання чужого соціального досвіду, інокультурних цін­ностей і традицій. Укладені ж у межах тільки корпоративних, локальних, групових норм і мети, політичні погляди людини — закритий тип політичної свідомості. На політичну свідомість активно впливають регіональні, демографічні, соціокультурні та багато інших факторів.

Якщо спробувати охарактеризувати політичну свідомість на­роду України, то її визначає, з одного боку, досить міцна прив ’язаність до демократичних цінностей, що є давньою істо­рією, традицією, іноді з нальотом догматизму, нетерпимості до інакомислення, схильності до авторитарності, егалітаризму, орієнтації на уряд в чеканні зростання особистого благополуччя та ін.

Загальна криза сучасного суспільства, неспроможність прав­лячих кіл України запропонувати народу справжню реальну про­граму подолання кризових явищ в усіх сферах суспільного жит­тя — в політичній, економічній, соціальній, духовній або однобокість практичних зусиль тільки на знищення соціалістич­них реалій з величезними збитками для економіки, соціальної, духовної сфери змушує людей переглядати своє ставлення до реформ, скептично сприймати будь-які зусилля держави. Таке становище суспільства виявляється в політичному розшаруванні суспільства на правих, лівих, центристів та їм співчуваючих; в утворенні великої кількості політичних партій, політичних рухів, різноманітних соціальних і політичних інститутів, що часто­густо відрізняються значними та незначними відтінками полі­тичних програм і дій. Звичайно ж, політична свідомість — суку­пність поглядів і настанов, що виражають ставлення будь-якої соціальної спільності, верстви або окремого індивіда до інших суспільних спільностей, верств, класів, націй, суспільного ладу, до процесів, що відбуваються, історичного суспільного укладу, що склався, і способу життя, до політичних партій, рухів, різнома­нітних політичних і соціальних інститутів, соціальних ціннос­тей, традицій, норм моралі тощо.