Політика — форма суспільної свідомості і діяльності, яка має багато вимірів.

Не тільки теорія політики, що понятійним засобом відобразила багатомірність предмету науки, але й реаль­но використовуваний політичний інструментарій, за допомогою якого політична свідомість втілюється в дійсність, матеріалізу­ється в конкретному виді діяльності — економічна політика, тех­нологічна, національна, екологічна, соціальна, культурна, демо­графічна та ін.

Глава написана В. С. Пазенок, доктором філософських наук. політичного руху, але й виступають «стимулятором» або ж «ре­гулятором» політики і політиків, що служать об’єктами такої оцінки. Моральна свідомість суспільства тісно взаємодіє і пере­плітається з політичною свідомістю, санкціонує або ж засуджує мотиви, практичну діяльність і результати політичного курсу, що реалізується, здійснює етичну експертизу політичних програм, висвітлює особисті якості політичних діячів, визначає міру їх мо­ральної і соціальної надійності.

Політика, яка не підтримується соціальною й індивідуальною мораллю, приречена на поразку, а безчесний політик, безсовісний політикан, що переслідує не загальнозначиму, а своєкорисну ме­ту, — фігура, яка швидко залишає політичну арену. Втім, це досить часто буває лише для того, щоб звільнити місце іншому політику, який також не відрізняється чистотою і шляхетністю своїх намірів. Політика і мораль, їх співвідношення і взаємовплив, — звичайно ж, важлива проблема політичної філософії, політології і політичного життя суспільства. Розуміння суті проблеми, можливостей, що та­яться в ній, і суперечностей, — одна з обов’язкових умов форму­вання сучасної політичної і моральної культури суспільства, яка прагне здійснити перехід до демократичного, цивілізованого, гума­ністичного, соціально-ефективного режиму свого життя.