<<
>>

Політико-правові погляди французьких матеріалістів

Напередодні Французької революції широке розпо­всюдження знаходять прогресивні політичні ідеї матеріалістів Дені Дідро, Поль Анрі Гольбаха, Андріана Гельвеція, Жульєна Ламетрі та ін.

Критикуючи феодальні державні устрої, францу­зькі матеріалісти пропонували створювати такі управлінські ін­ститути, що відображали б інтереси всього суспільства. Політич­ні вчення французьких матеріалістів стали кроком у порівнянні з ідеями Монтеск’є. Проголошена ними ідея інтересу обумовлено­сті характеру людини суспільними і соціальними умовами і, на­самперед, політикою, а також рівність людини, її вроджене праг­нення до добра та ін. мали прогресивне значення.

Дені Дідро — один з відомих французьких матеріалістів, філо­соф, керівник енциклопедії, письменник, разом з Вольтером мав великий вплив на сучасників і розвиток суспільної думки. В ос­нові соціально політичного вчення Дені Дідро лежить ряд поло­жень теорії природного права. Основне в теорії — поняття при­роди людини. Спочатку люди жили в природному додержавному становищі, були рівні між собою і керувались повною незалежні­стю. В інтерпретації природне становище виступало не стільки як період ізольованого існування індивідів, скільки епохою первіс­них колективів з суспільною власністю на засоби праці. З появою приватної власності та духу наживи — джерела всіх «вад» — «природна рівність зникла» і люди поділились на багатих і бід­них. Державна влада виникає як продукт суспільного договору, що люди укладають між собою, щоб забезпечити своє щастя, що дає суспільству можливість створення організованої політичної форми. Суспільний договір не позбавляє людей їх природної сво­боди і рівності. Людина лише частково передає державі свою природну незалежність з метою забезпечення інтересів і об’єднання волі та сили всіх. Державна влада базується на волі народу-суверена, тоді як правителі та царі всього лише її трима­ють.

Знищення феодальних порядків цілком можливо мирним шляхом з допомогою законодавчих реформ і морального вихо­вання народу. Критикуючи дух корисливості, зажерливості і ви­хваляючи звичаї стародавніх народів, які не знали власності, Дені Дідро не закликав до усуспільнення майна, а виступав прихиль­ником приватної власності в невеликих розмірах. Головна мета держави — забезпечення прав громадян, їх свободи і щастя.

В ученні Поля Анрі Гольбаха — прихильника конституційної монархії, а в ряді випадків — освіченого абсолютизму, знаходи­мо багато інших думок про устрій держави і суспільства. У сус­пільстві всі виступають як предмет обміну. Саме те, що люди не одинакові, і спонукає, навіть змушує їх звертатися один до одно­го і надавати взаємну допомогу. Вирішальна роль в історії відво­дилась діяльності законодавств. Шлях визволення людей лежить через освіту. Незнання власної природи привело рід людський до того, що він опинився поневоленим і став жертвою урядів. Ство­рювати державу і закони людей змушують інтереси особистої користі. Суспільство сприймалось як царство розуму. I природні закони ті, що випливають з природи людини, складаючи найваж­ливіші принципи суспільних відносин. Природні права вічні і не­віддільні. Основні природні права: свобода, власність та безпека людини. У суспільстві діють основні закони, обумовлені суспіль­ним договором, і визначають взаємовідносини між носіями влади (сувереном) і народом. Завдання законів обмежувати владу воло­даря і правити в інтересах суспільства.

Один з представників французьких матеріалістів ХУШ ст. Клод Андріан Гельвецій виступав за політичні свободи, рівність всіх перед законом, висував гасла свободи слова, друку, думки і совісті. Відкидаючи географічні фактори, що визначають суспі­льне життя, Клод Гельвецій визначає, що відмінності у законах і звичаях обумовлені винятково соціальним середовищем. Люди всюди народжуються з рівними здібностями і нахилами, а відріз­няються один від одного лише під впливом сім’ї, виховання і найближчого оточення. Висловлюється немало глибоких догадок про матеріальну обумовленість свідомості, її історичний розви­ток, соціальну природу моралі та політичних установ. Суспільні інтереси є однією з основ виникнення держави і законів, утвер­дження «розумного суспільного ладу».

<< | >>
Источник: Політологія: наука про політику: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. І. Грибан, В. Г. Кремень — К.: Центр учбової літератури,2009. — 840 с.. 2009

Еще по теме Політико-правові погляди французьких матеріалістів:

  1. 28. Французький матеріалізм XVIII ст. : філософські погляди Ж. Ламетрі, К. Гельвеція, П. Гольбаха, Д. Дідро.
  2. Політико-правові ідеї Іммануїла Канта
  3. Розділ 4. Організаційно-правові аспекти управління процесами формування ґендерної політики в Україні
  4. ЛЕВЧЕНКО Катерина Борисівна. Управління процесами формування ґендерної політики в Україні (організаційно-правові аспекти). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Харків –2003, 2003
  5. 3.1.2. Проблеми інституціонального оформлення державної політики щодо жінок та ґендерної політики в Україні
  6. 1.4.2. Ґендерна політика та політика стосовно жінок: визначення та співідношення
  7. 2.2. Конституційні засади реалізації державної політики стосовно жінок в Україні та формування ґендерної політики
  8. Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику?
  9. 2 Фіскальна політика інакше називається бюджетно-податковою політикою і являє собою заходи уряду, спрямовані на забезпечення повної зайнятості та на виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни:
  10. 3.1. Суб’єкти державного управління процесами реалізації державної політики стосовно жінок і ґендерної політики в Україні