Проблема підтримки миру

Історія доводить, що ріст взаємодії між народами, обмін продукцією промисловості і сільськогосподарського вироб­ництва постійно супроводжувалися гострими збройними су­тичками. За період з 3500 р.

XX ст. показало, наскільки досвідченим стало людство в умінні вбизати. Протягом історії розвиток виробництва нової зброї йшов повільно, але у XX ст. його можна порівняти з ла­виною. Сьогодні за допомогою комп’ютеризованих систем на­ведення і супутникових датчиків реактивні снаряди можуть робити свою руйнівну дію з величезною точністю.

Звичайно, погляд і а війну з століттями змінювався. У XIII ст. Чингізхан казав; "Щаля полягає в тому, щоб підкорити во­рогів, змусити їх схилятися перед тобою, захопити їхню власність, утішатися їхнім розпачем, знущатися над їхніми доч­ками і жінками". Сьогодні складно уявити світового керівника, який би заявив щось схоже; практично неможливо знайти до­казів на підтримку думки про те, що війна - справедливе за­няття. Великомасштабні війни вважаються "дорогою примхою", і економісти це обґрунтовують так: могутні, багаті держави світу надзвичайно користають з економічної співпраці і матеріальної вигоди, якими вони користуються в мирний час, набагато пе­ревищують будь-які вигоди, котрі може принести війна, тому, у могутніх держав є вагома причина підтримувати мир між собою, у їх інтересах - об’єднувати сили для стримування будь- якого конфлікту між менш могутніми державами, що загрожує економічному статус-кво.

Бажання припинити війни висловлено в преамбулі до Ста­туту ООН, де держави-учасниці постановили "оберігати на­ступні покоління від лиха війни, котрі двічі за нашого життя приносили горе людству". Це лягло у основу концепції загаль­ної безпеки, суть якої полягає в об’єднанні держав проти краї- ни-агресора.

Проблема забезпечення безпеки займає центральне місце в глобалістиці.

4.