ДОДАТКИ

Додаток А

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін та доповнень

до Кримінального кодексу України (Щодо удосконалення

відповідальності за злочини проти особистої свободи

та недоторканності особи)»

1.

Диференціація кримінальної відповідальності у статтях розділу ІІІ Особливої частини КК України здійснюється за критерієм виду діяння, що полягає у незаконному позбавленні або ж обмеженні особистої свободи та недоторканності та/або виду злочинної мети позбавлення особистої свободи; встановлення спеціальних кримінально-правових норм щодо відповідальності за незаконне позбавлення особистої свободи щодо спеціальних потерпілих; застосування спеціальної конфіскації як заходу кримінально-правового характеру за вчинення таких злочинів та часткове застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб за вчинення злочинів проти особистої свободи (статті 146, 147 КК України); врахування у судовій практиці факту незаконного позбавлення волі як виду насильства, що не є небезпечним для життя в момент заподіяння.

Аналіз повноти та цілісності проведеної законодавцем диференціації кримінальної відповідальності та відповідної судової практики показує окремі недоліки у регламентації відповідальності за такі злочини, що виявляється як у неповноті визначення суспільно небезпечних діянь, зокрема відсутності відповідальності за насильницьке зникнення особи, насильницьке викрадення людини з переміщенням за кордон або на територію України, що тимчасово непідконтрольна органам влади, неповне визначення ознак діяння, що полягає у торгівлі людьми, так і надлишковій криміналізації (ст. 151 КК України).

Внесення змін та доповнення до статей розділу ІІІ Особливої частини КК України надасть можливість усунути прогалини у регламентації кримінальної відповідальності за злочини проти волі особи та забезпечить повноту та цілісність відповідної системи кримінально-правової протидії.

2. Цілі й завдання прийняття акта

Метою прийняття Закону є імплементація у КК вимог міжнародних договорів у сфері протидії злочинам проти волі особи, усунення недоліків та прогалин у системі кримінально-правової протидії злочинам проти волі особи.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту

Законопроектом пропонується доповнити Особливу частину КК новою статтею «Насильницьке зникнення особи» та встановити відповідальність за арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі особи в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, а також організація, підбурення або пособництво таким діям, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону

Також пропонується закріпити нову статтю «Викрадення особи з метою переміщення до іноземної держави або тимчасово окупованої території» та встановити відповідальність за насильницьке вивезення особи за територію країни до іноземної держави (або тимчасово окупованої території) шляхом обману, погрозами або із застосуванням насильства або перешкоджання повернення такої особи з-за кордону (з тимчасово окупованої території) за відсутності ознак торгівлі людьми.

Запропоновано у новій редакції назву розділу ІІІ Особливої частини та редакції диспозицій статей 146, 147, 149 КК України. Законопроектом також передбачається доповнення п. 4 ч. 1 ст. 96-3 КК України статтею 149 з метою поширення заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб у разі вчинення злочину, пов’язаного із торгівлею людьми.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання поряд з КК України діють розділ ІІ Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та додаткові протоколи до неї, Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенція Ради Європи «Про заход щодо протидії торгівлі людьми», Міжнародна Конвенція про захист у сіх осіб від насильницьких зникнень, Закон України «Про протидію торгівлі людьми» тощо.

5. Фінансово-економічне обґрунтування. Реалізація Закону України не потребує витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Прийняття Закону України «Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України (Щодо удосконалення відповідальності за злочини проти особистої свободи та недоторканності особи)» надасть можливість усунути прогалини у кримінально-правовій протидії злочинам проти особистої свободи та недоторканності особи, забезпечить як імплементацію окремих міжнародних зобов’язань у цій сфері, так і створення спеціальних заходів протидії таким злочинам на тимчасово окупованій території та в районі проведення антитерористичної операції.

Включення ст. 149 КК України до переліку злочинів, за вчинення яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру до юридичних осіб надасть можливість здійснювати належну протидію незаконній діяльності юридичних осіб, службові особи яких вчиняють злочини проти волі особи від їх імені та в їхніх інтересах, в результаті чого такі юридичні особи отримують злочинні доходи від злочинів, що полягають у торгівлі людьми та здійснюють їх легалізацію в реальний сектор економіки держави.

ПРОЕКТ

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України

(Щодо удосконалення відповідальності за злочини проти

особистої свободи та недоторканності особи)»

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести до Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) такі зміни:

Пункт 4 частини першої статті 96-3 викласти у такій редакції: «вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 149, частинами другою-четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу».

2. Назву Розділу ІІІ Особливої частини викласти у такій редакції: «Злочини проти особистої свободи та недоторканності особи».

3. Назву та диспозиції частини першої, другої статті 146 викласти у такій редакції: «Стаття 146. Незаконне позбавлення особистої свободи або викрадення людини.

1. Незаконне позбавлення особистої свободи або викрадення людини.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього або з корисливих мотивів, з метою готування до іншого злочину, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу (більше семи діб)».

4. Доповнити Кодекс статтею 146-1 такого змісту:

Стаття 146-1^.«Насильницьке зникнення особи».

«1. Арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі особи в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, а також організація, підбурювання або пособництво таким діям, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону.

2. Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки».

5. Доповнити Кодекс статтею 146-2 такого змісту:

Стаття 146-2. «Викрадення особи з метою переміщення до іноземної держави або тимчасово окупованої території.

1. Насильницьке вивезення особи за територію країни до іноземної держави (або тимчасово окупованої території) шляхом обману, погрозами або із застосуванням насильства або перешкоджання повернення такої особи з-за кордону (з тимчасово окупованої території) за відсутності ознак торгівлі людьми.

2. Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки».

6. Диспозицію частини першої статті 147 викласти у такій редакції;

«1. Захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, міжнародної міжурядової організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника».

7. Диспозицію частини першої статті 149 викласти у такій редакції:

«1. Здійснення будь-якої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, а так само надання згоди опікуном або законним представником особи на вчинення такої угоди, користування послугами потерпілого, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи».

8. Статтю 151 виключити.

ІІ. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України П. Порошенко

Додаток Б

Додаток В

Додаток Д

Список публікацій здобувача за темою дисертації:

в яких опубліковані основні наукові результати дисертації:

1. Наумова О. С. Гармонізація кримінально-правової охорони волі особи з міжнародними зобов’язаннями держави. Часопис Київського університету права. 2015. № 3. С. 316–319.

2. Наумова О. С. Регламентація відповідальності за незаконне позбавлення волі або викрадення людини у законодавстві України та окремих країн Європейського Союзу: порівняльний аспект. Історико-правовий часопис. 2016. № 1 (7). С. 215–221.

3. Наумова О. С. Кримінально-правова характеристика суспільно небезпечних наслідків як кваліфікуючих ознак злочинів проти волі особи. Наука і правоохоронна. 2016. № 4 (34). С. 182–189.

4. Наумова О. С. Окремі аспекти регламентації кримінальної відповідальності за торгівлю людьми (ст. 149 КК України). Публічне право. 2017. № 2 (26). С. 155–162.

5. Наумова О. С. Окремі аспекти встановлення кримінальної відповідальності за незаконне зникнення людини. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017. № 2. С. 119–126;

які засвідчують апробацію матеріалів дисертації:

6.

7. Наумова О. С. Щодо визначення поняття «незаконне позбавлення волі» у диспозиції статті 146 Кримінального кодексу України. Політика в сфері боротьби зі злочинністю: матеріали міжнарод. наук.-практ. конф. (Івано-Франківськ, 18–19 груд. 2015 р.). Івано-Франківськ, 2016. С. 128–132.

8. Наумова О. С. Диференціація кримінальної відповідальності у злочинах проти волі особи за ознакою суб’єкта злочину. Кримінологічна теорія і практика: досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення: тези доп. наук.-практ. конф. кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної академії внутрішніх справ (м. Київ, 26 берез. 2015 р.): Київ: НАВС, 2015. С. 89–93.

9. Наумова О. С. Деякі питання практики призначення покарання за незаконне позбавлення волі або викрадення людини. ІІ Львівський форум кримінальної юстиції «Правова реформа у сфері кримінальної юстиції: ключові параметри та прогноз подальшого розвитку»: збірка тез міжнарод. наук.-практ. конф. (Львів, 23–24 верес. 2016 р.). Київ: ВАІТЕ, 2016. С. 151–154.

10. Наумова О. С. Окремі аспекти застосування обставин, що виключають злочинність діяння, під час кваліфікації за вчинення злочинів проти волі особи. Обставини, що виключають злочинність діяння: проблеми теорії та практики: збірник наук. праць за матер. круглого столу (28 трав. 2015 р.) / За заг. ред. Ю. Л. Бошицького, О.О. Кваші. Львів, «Галицька видавнича спілка», 2015. С. 72–76.