АНОТАЦІЯ

Шевченко Н.Л. Адміністративно-правове забезпечення

дотримання прав людини в правоохоронних органах України. -

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

У дисертації наведено розв’язання наукового завдання з розвитку засад й адміністративного інструментарію щодо адміністративно-правового забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України.

Розкрито юридичну природу історично-природних цінностей, що притаманні сучасній людини, яких мають дотримуватися працівники правоохоронних органів при виконанні покладених на них функцій.

Доведено, що публічна адміністрація потребує постійного адміністративного контролю - громадського, відомчого й позавідомчого (адміністративного прокурорського, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і судового).

Розкрито провідну роль громадянського суспільства (ЗМІ, громадських організацій, недержавних наукових і експертних установ, громадських груп у соціальних мережах, альтернативних приватних малих телеканалів в «уоиШЬе» та ін.) у забезпеченні дотриманння прав і свобод людини при здійсненні їх захисту від «перевертнів» із середовища правоохоронців або небажаннні правоохоронних органів добросовісно виконувати свої функції щодо захисту прав, свобод і законних інтресів фізичних і юридичних осіб.

Доведено, що забезпечення дотримання прав людини в

правоохоронних органах України - це система засад та адміністративного інструментарію адміністративної діяльності громадськості, адміністративних відомчих і позавідомчих органів та адміністративного суду щодо створення надійних умов для недопущення й мімінізації порушень прав і свобод людини посадовими особами правоохорнних органів, відновлення порушених прав і свобод та притягненння винних до адміністративної відповідальності чи стоворення умов для притягнення до відповідальності винних у цьому осіб.

Доведено, що більшість історично зумовленних прав і свобод людини і громадянина є такими, які або забезпечуються правоохорними органами України, або можуть потенційно порушуватися ними.

З’ясовано сутність і систему прав і свобод людини, стандарти їх забезпечення, на які здійснюють вплив правоохоронні органи, як комплексу природних і непорушних свобод і юридичних можливостей чотирьох історичних поколінь, які забезпечуються правоохоронними органами або можуть потенційно порушуватися ними. Визначено, що найбільш вагомими й такими, що мають безпосередньо забезпечуватися посадовими особами правоохоронних органів, є право на життя, свободу і безпеку людини, право захисту від необгрунтованого арешту, затримання, право на розгляд незалежним і неупередженим судом юридичних спорів і захисту від звинувачень.

Визначено, що провідним завданням поліції є надання поліцейських послуг з охорони прав і свобод людини на основі принципу верховенства права, що застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, маючи основним своїм обов’язком дотримання прав і свобод людини, із мінімальним законодавчо прописаним виключенням на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, яке може бути пов’язане насамперед нагальною потребою захисту життя і здоров’я одних людей від суспільне небезпечного посягання інших осіб.

Доведено, що змістом адміністративно -правового забезпечення дотримання прав людини правоохоронними органами України є система засад і заходів адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо недопущення порушення, відновлення в разі порушення, а також притягнення винних до адміністративної відповідальності та створення умов для притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб правоохоронних органів України, які порушують права, свободи та законні інтереси фізичних і юридичних осіб.

Виявлено, що значна кількість індивідуальних адміністративних актів, що присвячені забезпеченню прав людини в правоохоронних органах, видається Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, зокрема її Наказом від 16 лютого № 2/02 затверджено «План заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року».

Визначено, що форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України є системою однорідних за своїм характером і правовою природою груп адміністративні дії, які мають зовнішнє вираження і за допомогою яких забезпечується дотримання прав людини у правоохоронних органах України, до яких віднесено: видання нормативних адміністративних актів, якими затверджуються положення про територіальні підрозділи, та правоохоронний орган в цілому; видання індивідуальних адміністративних актів, що утверджують стратегії та конкретні рішення стосовно недопущення непропорційного використання сили та спеціальних засобів, практики недотримання процесуального законодавства працівниками правоохоронних органів, що призводить до свавільного позбавлення свободи, упровадження ефективної системи незалежного контролю за діяльністю правоохоронних органів щодо додержання права на приватність; здійснення інших юридично значущих дій, коли всі без винятку працівники правоохоронних органів приймають присягу, та ведення різноманітних реєстрів як спеціальної форми здійснення матеріально-технічних операцій.

Визначено, що прокурорський нагляд за додержанням законів правоохоронними органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись процесуальними і оперативно- розшуковими правами і виконуючи обов’язки, через надання письмових вказівок, які підлягають негайному виконанню, крім того прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення через нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст.

Доведено, що серед адміністративного інструментарію провідне місце щодо безпосереднього забезпечення дотримання прав людини в правоохоохоронних органах належить методам адміністративної діяльності публічної адміністрації. До таких методів належать деякі заходи заохочення й широкий спектр методів переконання (правоосвітні заходи, участь заявника у проведенні дисциплінарного провадження щодо посадової особи, автоматична реєстрація всіх відвідувачів адміністративних приміщень правоохоронних органів, громадський контроль місцевих громад, перемовини з питань забезпечення свободи мирних зібрань). Особливу увагу приділено розробці та впровадженню заходів із попередження порушення прав людей, які перебувають у місцях попереднього ув’язнення.

Адміністративно-запобіжні заходи як різновид методів

адміністративного примусу полягають у тому, що публічна адміністрація має шляхом обмеження дій на власний розсуд створити ефективну систему розслідування злочинів, пов’язаних із катуванням, жорстоким, нелюдським або таким, що принижує гідність людини, поводженням, наглядових методів діяльності прокуратури, що полягають у додержанні законів правоохоронними органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, та компенсаційних виплат із державного бюджету жертвам насильницьких злочинів, які втратили життя або здоров’я від зловживань, або бездіяльності правоохоронних органів.

Визначено, що світовою спільнотою на основі міжнародно-правових документів ООН і Ради Європи вироблено правила дотримання прав і свобод людини в правоохоронних органах. До таких стандартів віднесено незаперечні гуманітарні чесноти: абсолютне право на життя; права на свободу та особисту недоторканність; право вільно володіти майном; право на безпеку під час дорожнього руху; право на справедливий розгляд юридичного конфлікту впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; повагу до приватного і сімейного життя; недоторканність житла й кореспонденції; обов’язок поліцейського захищати і не порушувати прав і свобод людей; заборона катувань, тортур чи інших форм принизливого поводження з людиною, зокрема в місцях законного позбавлення волі.

Запропоновано допрацювати та прийняти проект Закону «Про службу фінансових розслідувань України» як єдиного правоохоронного органу, підпорядкованого Міністерству фінансів України, який би мав компетенцію здійснювати оперативно-розшукові заходи щодо економічних злочинів, позбавивши такого права підрозділи поліції та СБУ.

Установити адміністративну відповідальність за порушення прав і законних інтересів осіб у місцях позбавлення волі, доповнивши КУпАП ст. 187-1 «Порушення прав і законних інтересів осіб, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань» у такій диспозиції: «Порушення прав і законних інтересів осіб, яких тримають у слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, або нестворення належних санітарно-гігієнічних умов для їх утримання - тягне за собою попередження або накладення на посадових осіб штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або/та позбавлення права обіймати посади державних службовців строком від одного до трьох років. Право складати протоколи про адміністративні правопорушення за цією статтею покласти на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що здійснює держану політику у сфері виконання кримінальних покарань та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а право виносити постанову покласти на суд.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції впроваджено та надалі може бути використано в науково - дослідній сфері для подальшого наукового розроблення проблем забезпечення дотримання прав людини і свобод у правоохоронних органах; у правотворчій - щодо вдосконалення чинного законодавства в питаннях забезпечення дотримання прав людини і свобод у правоохоронних органах; у навчальному процесі під час підготовки навчальних посібників і курсу лекцій з дисциплін «Адміністративне право України», «Судові та правоохоронні органи України; у правозастосовній діяльності - щодо підвищення ефективності забезпечення дотримання прав людини в підрозділах національної поліції України.

Ключові слова: адміністративна діяльність, адміністративно -правове забезпечення, правоохоронні органи, права людини, забезпечення, дотримання прав людини.