ВИСНОВКИ

У дисертації вперше в українській правовій науці на основі аналізу теоретико-правових засад, іноземного досвіду, чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації визначено поняття і сутність представництва прокуратурою інтересів дітей в цивільному судочинстві, охарактеризовано правовий статус прокурора як представника інтересів дітей в цивільному судочинстві, окреслено підстави представництва прокуратурою інтересів дітей в цивільному судочинстві, досліджено його форми та визначено перспективні напрями розвитку цього інституту.

У роботі розроблено наукові висновки, пропозиції та практичні рекомендації. Основні з них наведено нижче.

1. Проблема забезпечення прав дитини має глибокі історичні корені. На різних етапах свого розвитку людство по-різному ставилося до неї. Водночас ставлення до дитини як до соціального суб’єкта з власними поглядами та міркуваннями сформувалося лише впродовж останніх століть.

2. Представництво прокуратурою інтересів дітей в цивільному судочинстві - це діяльність прокурора, зумовлена сукупністю загальних та спеціальних його прав і обов’язків, встановлених законом, які визначають міру його належної, можливої та обов’язкової поведінки під час здійснення представництва інтересів дітей в цивільному судочинстві, що спрямована на захист законних інтересів дітей та реалізація якої повинна гарантувати неухильне дотримання прав дітей як суб’єктів цивільних правовідносин.

3. Відповідно до змісту правових норм можна стверджувати, що представництво прокуратурою інтересів дітей в цивільному судочинстві безпосередньо відповідає нормам Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року та Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року. У формі судового представництва інтересів дітей з боку прокуратури надається правова допомога із захисту їхніх прав та охоронюваних законом інтересів.

4. З’ясовано, що важливе значення для ефективного застосування прокурором у судовому процесі з метою захисту прав, свобод та інтересів громадянина в суді має відповідна нормативно-методична й організаційна робота, що проводиться Генеральною прокуратурою України.

5. Проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства України, варто зазначити, що прокурор, здійснюючи функцію представництва інтересів дітей в цивільному судочинстві, належить до суб’єктів, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Представники суб’єктів, які захищають права і свободи інших осіб, як і будь-які інші представники, діють в процесі від імені та за дорученням осіб, що надали їм відповідні повноваження. При цьому вони мають процесуальні права і обов’язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком права закінчувати справу примиренням (ст. 45 ЦПК України). Особливість повноважень прокурора як представника дитини полягає не в праві, а в обов’язку представництва. А також згідно із Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року прокурор повинен отримати підтвердження судом підстав для представництва інтересів дітей в цивільному судочинстві.

6. Аналіз чинного законодавства та різних наукових підходів дає можливість сформулювати наступні висновки стосовно правового статусу прокурора як представника інтересів дітей в суді.

По-перше, представництво прокурора в процесі можливе у будь-якій справі й на всіх стадіях, починаючи з її порушення, тобто у випадках, визначених законом.

По-друге, представник у справі діє в межах наданих йому повноважень, тобто він має право: а) вчиняти від імені особи, яку представляє, всі процесуальні дії, крім передачі справи до третейського суду; б) повністю чи частково відмовитися від позовних вимог; в) змінювати предмет або підставу позову; г) укладати мирову угоду; ґ) передавати повноваження іншій особі (передоручати); д) оскаржувати рішення суду; е) подавати виконавчі листи до стягнення; є) одержувати присуджене майно або гроші.

По-третє, прокурор здійснює представництво інтересів дітей в цивільному судочинстві від свого імені, тому жодних доручень на ведення справи йому не потрібно, окрім підтвердження судом підстав для представництва інтересів дітей.

По-четверте, прокурор зобов’язаний представляти інтереси дітей в цивільному судочинстві лише за наявності підстав, зазначених у законі, а саме: якщо законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси дитини, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Особливість повноважень прокурора як представника дитини в цивільному судочинстві полягає не в праві, а в обов’язку представництва.

7. Проаналізувавши наукові джерела, можна стверджувати, що на сьогодні інститут представництва прокуратурою інтересів дітей ще недостатньо досліджений, а також потребує закріплення в законодавстві. Нині в Україні науковці не дійшли єдиної думки щодо визначення підстав представництва прокуратурою інтересів дітей в суді. Не дає відповіді на це питання і процесуальна юридична практика. Прокуратура зобов’язана представляти інтереси дітей за власною ініціативою або за ініціативою будь-якого заінтересованого суб’єкта правовідносин, як-от: органів опіки та піклування, нотаріуса, інших державних органів та/або за ініціативою самої дитини.

Недоліком у законодавчому регулюванні цього питання є відсутність у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав представництва прокуратурою інтересів громадян. У результаті аналізу наукової літератури можна визначити наступні підстави представництва прокуратурою інтересів дітей в суді: 1) звернення дитини до прокуратури; 2) звернення до прокуратури державного органу з метою захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів дитини; 3) повідомлення в засобах масової інформації про порушення прав дитини; 4) безпосереднє виявлення прокурором порушеного права дитини.

Підставою представництва у суді інтересів дітей є їх відповідний юридичний стан - недосягнення повноліття, та додаткова умова - законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. При цьому під неналежним захистом варто також розуміти і поведінку представників, яка суперечить дійсним інтересам дитини.

У зв’язку із недостатнім правовим регулюванням підстав представництва прокуратурою інтересів дітей в суді Генеральній прокуратурі України необхідно на підзаконному рівні шляхом видання відповідних наказів детальніше врегулювати це питання з метою уникнення суперечностей в юридичній науці та правозастосуванні.

8. На основі аналізу наукової літератури і нормативно-правових актів, що регулюють питання представництва прокуратурою інтересів

дітей в цивільному судочинстві, визначено такі головні напрями діяльності прокурорів у цій сфері:

- захист порушених, невизнаних чи оспорених прав, свобод та інтересів дітей, що закріплені в Конституції України, міжнародних договорах, конвенціях і деклараціях, які ратифіковані у встановленому порядку в законах України, не спроможних з будь-яких обставин самостійно його здійснити або реалізувати свої повноваження під час судового розгляду;

- сприяння судовим органам у здійсненні належного захисту прав дітей шляхом ухвалення законних та обґрунтованих рішень;

- своєчасне вжиття заходів прокурорського реагування у разі виявлення порушень прав, свобод та інтересів неповнолітніх.

9. З’ясовано, що на сьогодні серед учених та юристів-практиків немає єдиного підходу як до визначення понять «процесуальна форма», «форми представництва прокурором», так і до класифікації форм представництва прокуратурою інтересів громадян у суді. Частково відповідь на це питання дає ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка містить перелік зазначених форм представництва. Наразі автор схиляється до думки, що під процесуальною формою необхідно розуміти сукупність встановлених або санкціонованих законом правил, що регламентують порядок здійснення правосуддя, діяльність кожного, хто бере участь у процесі.

З огляду на позиції вчених та чинне законодавство вважаємо, що формами представництва прокуратурою інтересів дітей в цивільному судочинстві є:

- досудове провадження (збір матеріалів, направлення заяв у суд);

- звернення до суду з позовом про захист порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод та інтересів дітей;

- участь у розгляді справ судами (як у випадку безпосереднього звернення прокурора з позовом, так і при вступі у справу за власною ініціативою чи залученні його до справи за ініціативою суду);

- ініціювання та участь у перегляді незаконних судових рішень, що стосуються інтересів дітей;

- захист прав дітей під час виконання судових рішень.

10. Запропоновано вирішити проблему участі прокурора у справах про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним, про позбавлення батьківських прав, про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, про визнання шлюбу недійсним, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, шляхом внесення змін і доповнень до відповідних норм Сімейного кодексу України, в яких необхідно передбачити обов’язкову участь прокурора під час розгляду даних категорій справ.

11. Ювенальна юстиція - це комплексна система заходів, дій державних та недержавних органів, що спрямовані на вироблення особливого виду судочинства щодо неповнолітніх та комплексу різноманітних заходів (від виховних до реабілітаційних) з метою належного забезпечення прав і свобод дітей. Ювенальна юстиція повинна формуватися в нашій державі не тільки на основі вироблення спеціальних процесуальних норм розгляду справ про правопорушення, які вчинили неповнолітні, та забезпечувати належне представництво прав дітей органами державної влади. Насамперед це стосується прокурорів, які повинні негайно виявляти порушення прав дітей, вживати відповідних заходів прокурорського реагування, особливо в справах, у яких діти виступають із вимогами про захист їхніх прав.

Формування системи ювенальної юстиції в Україні повинно відбуватися не тільки на основі розгляду справ про правопорушення, вчинені неповнолітніми, а в комплексі, з урахуванням системи виховних та

інших заходів, спрямованих на адаптацію неповнолітніх до життя в суспільстві.

На основі наукових концепцій, цивільного, процесуального, сімейного та інших галузей законодавства України ми можемо стверджувати про необхідність включення представництва прокуратурою інтересів дітей в суді до системи ювенальної юстиції в Україні та вдосконалення правового механізму, який повинен забезпечувати захист порушених, невизнаних та оспорюваних прав дітей.