Висновки до розділу 3

1. Комплексного та науково обґрунтованого вивчення представництва прокуратурою інтересів в цивільному судочинтсві дітей, що не є громадянами України, на науковому рівні не проводилось.

2. На конституційному рівні в нашій державі закріплено національний правовий режим стосовно правового статусу іноземців та осіб без громадянства, який означає їх зрівняння в правах та обов’язках з громадянами України за певними винятками, які встановлені Конституцією і законами нашої держави та чинними міжнародними договорами України.

3. Новий Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» закріпив право осіб, які не є громадянами України, на визнання їх правосуб’єктності та основних прав і свобод, що, на нашу думку, гарантує іноземцям право на судовий захист на території нашої держави та можливість їх представництва в судовому процесі компетентними органами влади.

4. Зважаючи на аналіз законодавства України та загальновизнаних норм міжнародного права, до яких приєдналась наша держава, встановлено, що прокурори мають право здійснювати представництво в цивільному судочистві інтересів дітей, які не є громадянами України. Крім того, на території країн, з якими підписано та ратифіковано договори про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, органи прокуратури однієї із сторін мають право надавати правову допомогу органам прокуратури іншої договірної сторони з метою захисту прав громадян, в тому числі дітей.

5. Чинний Цивільний процесуальний кодекс України містить окремий розділ, що присвячений судочинству за участю іноземних осіб і фіксує рівність їхніх процесуальних прав та обов’язків з відповідними правами та обов’язками фізичних і юридичних осіб України, що ще раз доводить справедливість нашої тези про можливість представництва прокуратурою інтересів дітей, які не є громадянами України, в суді. Крім цього, на нашу думку, у ст.ст. 45-46 вказаного Кодексу прямо дозволений такий інститут.

6. У процесі адаптації українського законодавства до загальновизнаних норм міжнародного права неможливо залишити поза увагою сферу діяльності правоохоронних органів та прокурорів, які відповідно до приписів Конституції України зобов’язані здійснювати нагляд за додержанням прав, свобод та інтересів громадян. Зокрема, це стосується представництва осіб, які не є громадянами України.

7. Питанням реалізації ювенальної політики в України та створення ефективних процедур забезпечення прав і свобод неповнолітніх осіб приділяли увагу багато вчених. Варто зазначити, що визначальну роль відіграватиме прокурор, адже саме він здійснюватиме безпосереднє представництво і захист прав та інтересів дітей в цивільному судочинстві. У сучасних наукових дослідженнях з вказаної проблематики основний аспект проблеми розглядається, зважаючи на визначення правового статусу ювенальних прокурорів у системі кримінального судочинства, тобто у справах про вчинення злочинів неповнолітніми особами. Водночас на сьогодні відсутні комплексні наукові праці, які б стосувалися перспектив представництва прокуратурою інтересів дітей в рамках ювенальної юстиції у сфері цивільного судочинства. Адже поняття «ювенальна юстиція», на нашу думку, охоплює більш широкий спектр правосуддя стосовно дітей.

8. Проаналізувавши вищевикладені думки вчених щодо сутності ювенальної юстиції, потрібно зауважити про різне трактування правової природи цього поняття та відсутність у науковій літературі єдиного комплексного підходу до цього правового явища.

9. В Україні під час формування системи ювенальної юстиції необхідно обов’язково включити до неї «цивільно-правовий аспект», запровадивши можливість представництва прокуратурою інтересів дітей в цивільному судочинстві при розгляді цивільних справ, особливо у сфері сімейно- правових відносин, а саме встановити: право прокурора звернутися до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним, якщо він був зареєстрований неповнолітньою особою з порушенням принципів шлюбного права та існують підстави для визнання його недійсним; право прокурора звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав; право прокурора звертатися до суду з позовами про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним тощо.

10. Ювенальна юстиція - це комплексна система заходів, дій державних та недержавних органів, що спрямовані на вироблення особливого виду судочинства щодо неповнолітніх та комплексу різноманітних заходів (від виховних до реабілітаційних) для належного забезпечення прав і свобод дітей. Ювенальна юстиція повинна формуватися в нашій державі не тільки на основі вироблення спеціальних процесуальних норм, що стосуються розгляду справ про правопорушення, які вчинили неповнолітні, а й забезпечувати належне представництво дітей органами державної влади. Передусім це стосується органів прокуратури, які повинні негайно виявляти порушення прав дітей, вживати відповідних заходів прокурорського реагування, особливо в справах, де діти виступають з вимогами щодо захисту своїх прав.

11. Формування системи ювенальної юстиції в Україні повинно відбуватися не тільки на основі розгляду справ про правопорушення, вчинені неповнолітніми, а в комплексі, із застосуванням різноманітних виховних та інших заходів, спрямованих на адаптацію неповнолітніх до життя в суспільстві.

12. На основі аналізу основних наукових концепцій, цивільного, процесуального, сімейного та інших галузей законодавства України стверджується про необхідність включення представництва прокуратурою інтересів дітей в суді до системи ювенальної юстиції в Україні та вдосконалення правового механізму, який повинен забезпечувати захист порушених, невизнаних та оспорених прав дітей.