Висновки до розділу 2
1. Визначено, що до елементів адміністративно-правового забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України належать норми адміністративного права, суб’єкти публічної адміністрації, які здійснюють боротьбу з порушенням прав і свобод людини в правоохоронних органах, форми й методи публічної адміністрації в цій сфері.
2. Зовнішнім виразом норм адміністративного права є основоположні міжнародно-правові акти з прав людини (Статут ООН і Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Конвенція про
попередження злочину геноциду і покарання за нього, Міжнародна конвенція про ліквідацію усіх форм расової дискримінації, Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини [228], Конвенція про припинення злочину апартеїду й покарання за нього, Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації стосовно жінок), Конституція та інші закони Україні (КАСУ, КУпАП) і десятки підзаконних нормативно -правових актів, правові вимоги яких захищені від порушення заходами адміністративного і кримінального примусу.
3. Закони України за ступенем спеціалізації поділені на конституційні, загальні (КАСУ, КУпАП), спеціальні («Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про прокуратуру», «Про Національну поліцію», «Про службу безпеки України», «Кримінально -виконавчий кодекс України») та такі, що додатково визначають права й обов’язки суб’єктів адміністративного права у сфері дотримання прав людини в правоохоронних органах України («Про громадські об’єднання», «Про доступ до публічної інформації», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про інформацію», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону»).
4. Доведено, що змістом адміністративно-правового забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України є система засад і заходів адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо недопущення порушення, відновлення в разі порушення, а також притягнення винних до відповідальності та створення умов для притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб правоохоронних органів України, які порушують права, свободи й законні інтереси фізичних і юридичних осіб.
5. Форми адміністративної діяльності публічної адміністрації щодо забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України є системою однорідних за своїм характером і правовою природою груп адміністративної дії, які мають зовнішнє вираження і за допомогою яких забезпечується дотримання прав людини в правоохоронних органах України, до яких віднесено: видання нормативних адміністративних актів, якими затверджуються положення про територіальні підрозділи та правоохоронний орган в цілому; видання індивідуальних адміністративних актів, що утверджують стратегії та конкретні рішення стосовно недопущення непропорційного використання сили та спеціальних засобів, практики недотримання процесуального законодавства працівниками правоохоронних, що призводить до свавільного позбавлення свободи [190], упровадження ефективної системи незалежного контролю за діяльністю правоохоронних органів щодо додержання права на приватність; здійснення інших юридично значущих дій та ведення різноманітних реєстрів як спеціальної форми здійснення матеріально-технічних операцій.
6. Установлено, що серед адміністративного інструментарію провідне місце щодо безпосереднього забезпечення дотримання прав людини в правоохоохоронних органах належить методам адміністративної діяльності публічної адміністрації. До таких методів належать деякі заходи заохочення і широкий спектр методів переконання (правоосвітні заходи, участь заявника у проведенні дисциплінарного провадження щодо посадової особи, автоматична реєстрація всіх відвідувачів адміністративних приміщень правоохоронних органів, громадський контроль місцевих громад, перемовини з питань забезпечення свободи мирних зібрань).
Еще по теме Висновки до розділу 2:
- § 2. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 — грудень 1992 pp.)
- Об’єктивні ознаки складів злочинів, які полягають у невиконанні судового рішення
- Поняття та сутність речових доказів у цивільному процесі
- ВСТУП
- ВСТУП
- ВСТУП
- ВСТУП
- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- ВСТУП
- Поняття та структура механізму адміністративно-правового забезпечення дотримання прав людини в правоохоронних органах України
- ВСТУП
- ВСТУП