Предмет вікової психології

Вікова психологія - галузь психологічної науки про індивідуальний розвиток людини в онтогенезі.

Педагогічна психологія - галузь психологічної науки, що вивчає психологічні закономірності навчання і виховання.

Вікова психологія відрізняється від інших галузей психології акцентом на динаміці розвитку. Тому її називають генетичною психологією (від грецької «генезис» - походження, становлення).

Отже, вікова психологія, розглядаючи процес розвитку, даючи характеристику різних вікових періодів, оперує такими поняттями, як «вік» і «дитинство». Вік, або віковий період, - це цикл розвитку, що має свою структуру та динаміку.

По-перше, психологічний вік не завжди збігається з хронологічним, записаним у свідоцтві про народження, а потім - у паспорті. Віковий період має певні кордони. Але ці хронологічні кордони можуть зсуватися, тому одна людина вступає в новий віковий період раніше, а інша - пізніше. Особливо відчутно «плавають» кордони вікових етапів зрілості.

По-друге, початкові вікові періоди становлять дитинство - цілу епоху, яка за своєю суттю є підготовкою до дорослого життя, самостійної праці. Дитинство - явище історичне: і його зміст, і тривалість змінювалися протягом віків. Дитинство в первісному суспільстві було коротким, у середньовіччі протікало довше, дитинство сучасної дитини ще більш розтягнулося у часі і наповнилося складними видами діяльності - діти копіюють у своїх іграх стосунки дорослих (сімейні, професійні), освоюють основи наук. Специфіка дитинства визначається рівнем соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, у якому живе, виховується і навчається дитина.

Педагогічна психологія вивчає процес формування особистості учня, загальні закономірності та індивідуальні відмінності, вплив різних виховних заходів на її розвиток, взаємозв'язок стосунків між учителем і учнями, між учнями в колективі та психологічні основи самовиховання, відхилення в поведінці учнів і їхні причини.

Педагогічна психологія вивчає специфіку праці й особистості вчителя, розглядає психологічні умови формування та розвитку педагогічних здібностей, умінь і навичок.

Педагогічна психологія розкриває співвідношення між природними (спадковим та вродженим) і соціальними факторами розвитку людського індивіда, показує провідну роль у ньому навчання та виховання, з'ясовує вплив історично продукованих суспільних цінностей, надбань науки, техніки, культури, вироблених і закріплених норм поведінки на формування людини як соціальної істоти.

Предметом вікової психології є вивчення закономірностей та механізмів психічного розвитку людини і її особистісного формування від народження до старості.

Предмет педагогічної психології - вивчення рушійних сил розвитку та рушійних сил активності особистості під впливом навчання і виховання в процесі різних видів діяльності: дослідження закономірностей переходу від нижчих форм пізнавальної активності до вищих, самостійних творчих форм пізнання, а також формування емоціонально-вольової сфери та індивідуально-типологічних особливостей підростаючої особистості під впливом навчально- виховних заходів.

Об'єктом вивчення вікової та педагогічної психології є людина.

Галузі вікової психології: дитяча психологія, психологія молодшого школяра, психологія підлітка, психологія ранньої юності, психологія дорослої людини, геронтопсихологія.

Розділи педагогічної психології: психологія навчання, психологія виховання, психологія учителя. Розділ, присвячений проблемам навчання та розвитку, однаково, належить віковій і педагогічній психології. Отже, вікова та педагогічна психологія утворює нерозривну єдність: дитину розглядають у процесі навчання і виховання, у той же час навчання і виховання не можуть бути розглянуті самі по собі, поза об'єктом навчання і виховання, тобто дитиною.

Єдність вікової і педагогічної психології пояснюють спільним об'єктом вивчення - дитиною, підлітком, юнаком, які є об'єктами вивчення вікової психології, якщо їх вивчають у плані динаміки вікового розвитку, і об'єктами вивчення педагогічної психології, якщо розглядають як навчаючий і виховуючий у процесі цілеспрямованих впливів педагога.

2.