§ 2.1. ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ

З давніх часів люди почали замислюватися над причинами і шляхами виникнення держави. Цей інтерес спричинив утворення різних теорій і доктрин. Тільки за останні три тисячі років науковою думкою було висловлено сотні різноманітних теорій, суперечливих припущень, походження держави.

Разом з тим суперечки про природу держави, причини й умови її виникнення продовжуються і донині, що обумовлює виникнення нових поглядів.

Міфологічна теорія походження

держави, що виникла в період формування первісного людського суспільства. Її основа - міф (давньогрец. цпбод), що виступає своєрідним

еквівалентом науки, первісною формою суспільної свідомості. У її межах можна виокремити:

- давньоіндійську теорію походження держави, згідно з якою Бог Індра встановив і підтримує космічний та земний порядки, закон (дхарму) і звичай (ріту);

- давньокитайську теорію походження

держави, відповідно до якої за волею божественного Неба в Піднебесній з'явилися держава, її глава -

імператор, син Неба, порядок, влада та правила поведінки;

- давньогрецьку теорію походження держави, що знайшла своє

обґрунтування у працях Платона (427-347 до н. е.). Держава з'являється після перемоги Олімпійських богів над титанами. Вони, кинувши жереб, поділили землю. Боги Афіна та Гефест, яким випала Аттика, запровадили демократичний режим, Посейдон, отримавши Атлантиду, встановив монархічне спадкове правління.

Однією з перших теорій походження держави і права була теологічна (релігійна) теорія походження держави.

Теологічна (релігійна) теорія походження держави має своєю основою уявлення про надприродне божественне походження держави, влади, законів. Характерною рисою цієї теорії є відсутність розмежування

понять «суспільство» та «держава».

В наукових колах виділяють класичну та сучасну теологічну теорії. Класична теологічна теорія (Аврелій Августин, Тома Аквінський) отримала широке розповсюдження за часів феодалізму. Її сутність полягає в тому, що держава є результатом прояву божественної волі, практичним втіленням влади бога на землі. Дана теорія відстоює ідеї

непорушності, вічності держави, необхідності загального

підпорядкування державній волі як влади від Бога, але разом з тим і залежності самої держави від божественної волі, що виявляється через церкву й інші релігійні організації [1, с. 29].

Сучасна теологічна теорія обґрунтована у ХХ ст. (Ж. Маритен, А. Ауер, Е. Вольф, Ф. Харст). Сутність теорії: причиною виникнення держави та права є Бог, який створив людину розумною, вольовою, творчою істотою, здатною до вдосконалення суспільного порядку.

На теперішній час теологічна концепція про державу є досить впливовою в католицькому світі, оскільки вважається офіційною доктриною Ватикану. В європейських та американських державах теологічна концепція сьогодні не дуже поширена. Інша ситуація в країнах ісламу, де теологічна теорія походження держави вважається основною, а священна книга - Коран - дотепер розглядається як головне джерело права і державної влади.

¹ Волинка К.

(патримоніум). Із

Патріархальна теорія походження держави (Арістотель, Р. Філмер). Згідно з цією теорією держава виникла внаслідок розростання патріархальної сім'ї. Так, Арістотель стверджував, що держава - найкраща форма людського спілкування, яка створюється з метою досягнення загального блага. Влада монарха - природне продовження влади батька (патріарха), який піклується про членів своєї сім'ї та забезпечує їхню покірність.

Найчіткіше виклав цю теорію англійський філософ Роберт Фільмер (XVII ст.). Із його точки зору, держава, точніше правитель держави, виконує на рівні суспільства ту ж роль, що й батько в сім'ї, будучи продовженням патріархальних традицій сім'ї. Тому правитель не підлягає критиці - адже батька діти повинні слухатися беззаперечно, - і не підлягає обранню або зміні - адже батька не вибирають, його влада існує за природою.

Патерналістична теорія Конфуція (патер - батько) має багато спільних рис з поглядами Аристотеля: влада глави держави тотожна владі голови родини, а держава - це велика родина, якою потрібно управляти на основі добра, турботи старших про молодших, відданості та поваги [1, с. 12].

Патримоніальна теорія (К. Галлер).

Представники цієї теорії вважають, що держава є похідною від права власності на землю

розповсюджується й на людей, які на ній проживають [^{1 2}, с. 30]. Саме в

такий спосіб обґрунтовується ідея феодального сюзеренітету.

Договірна теорія походження держави (Г. Гроцій, Т. Гоббс,

Дж. Локк, Б. Спіноза, Ж.-Ж. Руссо) має своєю основою ідею укладання

права володіння землею влада автоматично угоди між людьми з метою забезпечення спільної користі - взаємної безпеки. На думку творців даної теорії, держава виникла в результаті укладання суспільного договору про правила спільного проживання.

соціальної «вади» люди об’єдналися та уклали між собою договір про те, що частину своїх прав, притаманних їм від народження, вони передають державі як органу, що представляє їхні спільні інтереси, а держава, зі свого боку, зобов’язується забезпечити природні права людини. У разі порушення умов договору народ має право на революцію та зміну

правителя [1, с. 12-13].

Безперечно, об’єктивні причини виникнення держави не можна пояснити тільки договором, їх значно більше. Водночас договір відіграє істотну роль у створенні ряду держав, практиці їх державного будівництва. Так, Конституцією США закріплений договір між народами, які перебувають у складі держави, і визначені його цілі: затвердження правосуддя, охорона внутрішнього спокою, організація спільної оборони, сприяння загальному добробуту.

Теорія насильства виникла в XIX ст.

(Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський).

Прихильники цієї теорії відкидають внутрішні соціально-економічні причини походження

держави. Вони стверджують, що держава виникла в результаті ведення війн, насильницького підкорення одними людьми інших, одного племені іншим. На їх переконання, держава більше необхідна слабким племенам, аніж сильним. Як інструмент організації та управлінського впливу

завойовників, держава стає потужним засобом захисту завойованих від можливих посягань з боку інших сильних племен.

К. Каутський намагався довести, що за умови подальшого розвитку суспільства держава трансформується в інструмент загальної гармонії, орган захисту та забезпечення загального блага як сильних, так і слабких.

У свою чергу Л. Гумплович вважав, що держава виникає внаслідок прагнення племені до розширення свого впливу та могутності. Це призводить до війн і, як наслідок - виникнення державного устрою та соціального розшарування. Причому держава завжди формувалася завдяки меншості завойовників, які були расою переможців.

Прихильником теорії внутрішнього

насильства був Є. Дюрінг. Він відстоював ідею внутрішнього насильства однієї частини первісної соціальної групи над іншою. Цей первинний чинник зумовлює виникнення політичного ладу (держави), приватної власності та класів.

Історичний досвід свідчить, що завоювання одних народів іншими було реальним фактом існування державності протягом тривалого часу (наприклад, Золота Орда). Елементи насильства супроводжують створення будь-якої держави

(римської, давньогерманської, Київської Русі). Боротьба між Північчю і рабовласницьким Півднем - відіграла певну роль у створенні США [1].

Психологічна теорія походження держави (Г. Гард, Л. Петражицький), пояснює появу держави крізь вияв властивостей людської психіки: потребою підкорятися, наслідуванням,

психологічною залежністю від еліти первісного суспільства. Прибічники цієї теорії посилаються на історичні приклади залежності людської свідомості від авторитета вождів, релігійних і політичних діячів, царів, королів та інших лідерів. На чолі держави мають стояти особистості, наділені особливою волею і талантом керівництва. При цьому, Л. Петражицький наголошував на тому, що держава й офіційне законодавство є «проекціями»

правових переживань, «фантазмів» психіки.

Органічна теорія походження держави (Й.-К. Блюнчлі, Г. Спенсер, Р. Вормс) виникла в XIX ст. у зв'язку з досягненнями природознавства, хоча деякі подібні ідеї висловлювалися значно раніше. Так, деякі давньогрецькі мислителі, у тому числі Платон (IV-III ст. до н. е.), порівнювали державу з організмом, а закони держави — із процесами людської психіки. Поява дарвінізму призвела до того, що багато соціологів, а також юристів стали поширювати біологічні закономірності (міжвидова і внутрішньовидова

боротьба, еволюція, природний добір) на соціальні процеси та державу [², с. 30].

¹ Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум,. 2001. — 656 с.

² Волинка К. Г. Теорія держави і права: Навч. посіб. К.: МАУП, 2003. 240 с.

61

органічна теорія ґрунтується на уявленні про

державу як про живий організм, продукт соціальної еволюції. Так, Й.- К. Блюнчлі в державі вбачав органічну істоту, морально-духовний

організм, здатний сприймати почуття і думки народів, висловлювати їх у законі.

Г. Спенсер також ототожнював процес виникнення та функціонування держави з біологічним організмом. Учений висловив думку про те, що держава - це суспільний організм, який складається з окремих людей, подібно до того, як живий організм складається з клітин. Згідно з цією теорію держава, як і будь-яке живе тіло, базується на диференціації та спеціалізації. Диференціація означає, що держава спочатку виникає як найпростіша політична реальність і в процесі свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результаті її старіння. Спеціалізація передбачає, що формування держави супроводжується

об’єднанням індивідів у групи-органи, кожна з яких функції в системі цілого [1, с. 31].

здійснює визначену, лише їй притаманну функцію. Таким чином, утворюється система органів держави. І все це відбувається так, як у живому організмі, окремі частини якого спеціалізуються на певній

Марксистська (матеріалістична, класова, економічна) теорія походження держави (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ульянов (Ленін)). Її суть зводиться до того, що держава виникла внаслідок класової боротьби. Ця теорія є однією з найбільш розповсюджених та аргументованих у вітчизняній юридичній науці гіпотез (обґрунтованого

припущення) про походження держави і права. Вона викладена в роботі Ф. Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності та держави», підготовленій на основі аналізу історичного матеріалу щодо

виникнення держав у Греції,

стародавньому Римі та давніх германців. У найбільш загальному вигляді процес виникнення держави можна звести до положення про те, що держава існувала не завжди, а з'явилася на певному історичному етапі розвитку суспільства, коли здійснюється перехід до виробляючої економіки.

Передумовою виникнення держави є великий суспільний розподіл праці на види діяльності й

виокремлення їх у самостійні напрями: а) землеробство; б) скотарство;

1 Рудик П. А. Теорія держави: основні теорії, концепції, підходи до вивчення : навч. посіб.: 2-ге вид., перероб. та допов. К. : Алерта, 2015.

в) ремесло; г) професійний обмін товарів (торгівля).

Спеціалізація суспільного виробництва супроводжується

вдосконаленням знарядь праці, підвищенням її продуктивності та, як наслідок, - появою надлишкового продукту та приватної власності, значна частка якої накопичувалася в осіб, які здійснювали владні повноваження (вождів, старійшин, військових начальників). Зміни, що відбулися в характері розподілу матеріальних благ, які вироблялися в суспільстві, неминуче позначилися на соціальній структурі суспільства: воно розкололося на антагоністичні класи з непримиримими суперечностями. У зв'язку з цим виникла потреба в такій організації публічної влади, яка змогла б усунути суперечності, що виникли між цими класами. Саме такою організацією і виявилася держава [1, с. 14-15].

Іригаційна теорія (Карл Вітгофель) полягає у тому, що держава як соціальний інститут формувалася для розв'язання загальних для суспільства завдань, передусім, будівництва складних іригаційних систем для поливного землеробства. Іще в Давньому Єгипті необхідність будівництва каналів та інших гідравлічних споруд для ведення землеробства зумовило перехід до осілого життя. Іригаційні роботи вимагали загальної організації, створення відокремленого від усього населення управлінського апарату, формування спільноти ієрархічно підпорядкованих професійних жерців (які складали календарі сільськогосподарських робіт) та чиновників [2, с. 62]. З часом вони стали першими державними службовцями, котрі уособлювали державний апарат.

Більшість наведених теорій походження держави передусім пояснюють становлення «первинних держав», тобто таких які виникали на основі розпаду родоплемінного устрою суспільства і формувалися у цілісну інституцію з притаманними їй ознаками (територія, населення, апарат управління та примусу і т.д.) через систему домінуючих чинників: патріархальна влада батька (глави держави), божественне втручання, підкорення однієї частини суспільства іншою, суспільний договір, формування майнової нерівності тощо. Ці теорії відносяться до «класичних» підходів походження держави.

В сучасній науковій думці сформувались й інші, неординарні, теорії походження держави. Серед них можна виокремити олігархічну, демографічну, расову, кризову, космічну, спортивну тощо.

Теорія інцесту (Клод Леві-Стросс). Згідно даної теорії, вихідним соціальним чинником у виокремленні людини зі світу природи, структуризації суспільства і виникнення держави виявилася існуюча в

1 Лисяк О. І., Соколкін В. Л. Основи теорії держави: Навч. посібник. - Харків: УкрДУЗТ, 2019. - 124 с.

2 Теорія держави та права України: підручник для курсантів та студентів вищих навч. закл. / О. М. Бандурка, М. Ю. Бурдін, О. М. Головко та ін. Харків: Майдан, 2018. - 436 с.

первісному суспільстві заборона інцесту, особливо на тому етапі розвитку родової общини, коли люди стали помічати, що від кровозмішення народжуються неповноцінні діти.

Для реалізації цієї заборони необхідно було створити спеціальні органи всередині родової общини, котрі здійснювали б контроль за дотриманням заборони, застосовували жорсткі заходи покарання до тих осіб, які її порушили, а також встановлювали б зв'язки з іншими общинами для обміну жінками. Ці контрольні органи з часом і трансформувалися в державний апарат (державу) [1].

Олігархічна теорія (Бернар Шантебу) визначає державу як продукт виділення в первісному суспільстві природної ієрархії. Олігархія з давньогрецької - влада небагатьох. Хід поетапного суспільного поділу праці призвів до виникнення суспільної групи професійних управлінців, які стають елітарною суспільною групою.

Згідно з цією теорією складається три види олігархічного

походження держави: перший - аристократичний, коли до влади приходить родова аристократія - вожді родів і племен, представники знатних родів тощо;

другий - військовий. Еліта виділяється з середовища воєнних вождів, найбільш мужніх і вдалих воїнів, які проявили себе в ході військових походів і захоплення здобичі;

третій - плутократичний, коли еліта виділяється внаслідок

формування управлінської еліти на підставі майнової переваги [^{[44] [45] [46], 61-62;}

³, с. 32].

Демографічна теорія походження

держави (Томас Мальтус) наголошує на тому, що населення землі зростає у геометричній прогресії, а виробництво продуктів харчування - у арифметичній. Для того щоб прогодувати людство необхідні були суспільна організація, поділ праці, заходи з підвищення її ефективності. Згідно даної теорії основною причиною виникнення держави стало зростання чисельності населення, котре проживає на певній території, та необхідність управління ним. Безумовно, із сучасної точки зору, ця теорія є науково неспроможною, однак, вона

продемонструвала науковій спільноті важливість демографічного чинника у процесах первинного державотворення [1, с. 63].

Расова теорія (французький соціолог Жозеф Артюр де Гобіно та німецький філософ Фрідріх Ніцше) відстоює ідею «вищої раси». Її основоположник Ж. де Гобіно вважав, що люди поділяються на дві раси: господарів, які створили державу, і рабів, котрі здатні лише підкорятися. В подальшому дана теорія стала важливим ідеологічним обґрунтуванням німецького нацизму [², с. 63-64].

Теорія неолітичної революції (англійський археолог Гордон Вір Чайлд та американські історики

Жозеф Артюр де Гобіно (1816-1882)

Дуґлас Норт (1920-2015)

економіки Дуглас Норт і Роберт

Томас) походження держави пов’язується з переходом людства від привласнювального господарства до відтворювального - від полювання і збирання до землеробства, скотарства та ремесла. Прихильники даної теорії сходяться на тому, що неолітична революція відбулася лише там, де демографічний тиск на природу перевищував її здатність надати їм прожиток традиційним шляхом полювання та збирання. Водночас у цих регіонах мали місце умови для виникнення землеробства і скотарства (помірний клімат, наявність видів тварин і рослин, придатних для одомашнення). Відтворювальне господарство не може функціонувати без відносин власності на природні ресурси, насамперед, землю та на вироблену продукцію. Без публічної суспільної влади, що стоїть над общиною, відносини власності є незахищеними від посягань. Як наслідок, виникла держава як охоронець відносин власності та виробництва [з, с. 58].

Космічна теорія виникнення держави (А.Л. Чижевський, В.І. Вернадський, Тейяр де Шарден). Дана теорія пов’язує створення держави з позаземними цивілізаціями [⁴, с. 32].

Однією із новітніх теорій виникнення держави є спортивна теорія походження держави (іспанський філософ ХХ століття Хосе Оргеги-і-Гассет) за якої виникнення держави пов’язано з походженням ігор, фізичних вправ, ініціацій і поступовим оформленням спеціальної

1 Теорія держави та права України: підручник для курсантів та студентів вищих навч. закл. / О. М. Бандурка, М. Ю. Бурдін, О. М. Головко та ін. Харків: Майдан, 2018. - 436 с.

2 Теорія держави та права України: підручник для курсантів та студентів вищих навч. закл. / О. М. Бандурка, М. Ю. Бурдін, О. М. Головко та ін. Харків: Майдан, 2018. - С. 63-64

3 Крестовська Н. М., Матвеева Л. Г. Теорія держави і права. Підручник. Практикум. Тести: підручник / Н.М. Крестовська, Л.Г. Матвеева. - К.: Юрінком Інтер, 2015.

4 Теорія держави і права в схемах та таблицях: навчальний посібник / Кол. авт.; за заг. ред. Л. Р. Наливайко. — К.: «Хай-Тек Прес», 2020. — 296 с. авторитетної групи організаторів, які з часом отримують владні повноваження [1, с. 29-32].

Всі вищезгадані теорії по-різному пояснюють причини та умови виникнення держави, кожна з них розкриває одну з можливих сторін процесу виникнення держави. Проте загальну уяву про цю проблему можна отримати лише синтезувавши всі ці теорії (в більшій або меншій мірі довіряючи кожній з них) у загальну універсальну теорію держави, врахувавши при цьому цілий комплекс чинників, що впливають на розвиток і становлення такої інституції в суспільстві.