§ 1.5. РОЛЬ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА В ПІДГОТОВЦІ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Кожна галузь людських знань існує у двох іпостасях - як наука й навчальна дисципліна. Наука теорії держави та права є базовою для інших юридичних наук. Вона використовує найбільш сучасні, ефективні дослідницькі можливості, які містяться в новітній науковій методології для постійного розширення знань, пошуку нових проявів, виявлених раніше, та відкриття невідомих юридичних закономірностей, тенденцій і випадковостей, розширення, вдосконалення й уточнення поняттєво- категоріального апарату, здійснення наукового прогнозування.
Наукова складова теорії держави та права перебуває в постійному пошуку, закладає основи юридичної доктрини тієї правової системи, в якій вона розвивається й функціонує. Проте для формування професійної особистості майбутнього правоохоронця важливим є використання знань, набутих наукою теорії держави та права й викладених у межах навчальної дисципліни теорії держави та права. Навчальна дисципліна відрізняється від наукової спеціальності (і це притаманно всім без винятку наукам, незважаючи на їхнє галузеве спрямування) більш спрощеним викладом матеріалу, уникненням дискусійних положень і суперечностей, а за змістом - метою, що і зумовлює надання навчальній дисципліні певних дидактичних властивостей (тобто здатності бути сприйнятою здобувачами вищої освіти й засвоєною в освітньому процесі). Таким чином, мета науки - збільшення знань, їх поглиблення та систематизація, а ціль навчальної дисципліни - перенесення вже усталених, базових знань до свідомості й інтелекту особи, яка опановує ту чи іншу професію. У цьому контексті теорію держави та права необхідно розглядати не лише як юридичну науку, а й в якості навчальної дисципліни[40].Теорія держави та права як навчальна дисципліна - це фундаментальна, методологічна навчальна юридична дисципліна в системі вищої освіти, що має за мету підготувати правоохоронців високої кваліфікації, сформувати в них гуманістичне правове мислення, здатність професійно забезпечувати реалізацію, охорону та захист прав і свобод людини, проявляти активність в утвердженні в Україні принципу верховенства права, розбудові демократичної, соціальної та правової держави.
Теорія держави та права супроводжує майбутнього правоохоронця протягом усього терміну його підготовки і майбутньої практичної діяльності. Успішно опанувавши впродовж першого року цю фундаментальну навчальну дисципліну, в подальшому навчанні курсанти (слухачі) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання постійно стикаються з тим, як положення загальнотеоретичного правознавства втілюються в галузевих, міжгалузевих і прикладних юридичних науках. При цьому теорія держави та права - одна з небагатьох навчальних юридичних дисциплін, що безпосередньо пов'язана з формуванням професійної правосвідомості в курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання. Саме з вивчення теорії держави та права розпочинається закладання фундаменту індивідуальної правової культури працівника правоохоронної діяльності, формування в нього наукової основи правового світогляду та поваги до права як соціокультурної цінності.
Під час викладання теорії держави та права передаються основні досягнення правової думки, система понять, що дозволяє вільно орієнтуватися в юридичній сфері. Теорія держави та права надає здобувачам вищої освіти первинне уявлення про основні поняття юриспруденції, без яких неможливо усвідомити конкретні знання галузевих та інших юридичних дисциплін[41]. Саме на теорію держави та права як загальнометодологічну навчальну юридичну дисципліну покладаються важливі завдання з формування в курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання відповідних знань, умінь, навичок і компетентностей нормотворчого, правореалізаційного та правоохоронного характеру.
Роль теорії держави та права у фаховій підготовці працівників правоохоронної діяльності полягає в такому:
- виступає в якості загальнотеоретичної юридичної науки та навчальної дисципліни, що знайомить курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання з вихідними поняттями та категоріями юридичної науки, навчаючи їх аргументованого, системного та критичного мислення, «мислення охоронця права»;
- сприяє правовому вихованню кваліфікованих працівників правоохоронної діяльності, формуванню їх високої професійної правосвідомості та правової культури, стимулюванню активної правомірної поведінки.
Адже лише ерудований правоохоронець, який має глибокі правові та інші професійні знання, зорієнтований на утвердження верховенства права та забезпечення прав і свобод людини;- формує у здобувачів вищої освіти основи методологічного осмислення природи правових і державних явищ, прищеплює їм навички використання юридичних конструкцій, теоретичних моделей і класифікацій праводержавних явищ для більш точної інтерпретації та узагальнення фактів з багатоаспектного правового життя;
- на основі узагальнення історичного позитивного досвіду правового розвитку в конкретних країнах формулює науково обґрунтовані рекомендації про напрями подальшого підвищення ефективності правового регулювання суспільних відносин і вдосконалення діяльності державних органів, зокрема правоохоронних;
- «озброює» курсантів (слухачів) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання науково обґрунтованими формами і методами нормотворчої діяльності, здійснення систематизації чинного законодавства, правореалізаційної діяльності, узагальнення юридичної практики, проведення профілактичної, оперативно-розшукової, виховної роботи та інших практичних дій;
- забезпечує сприйняття права як універсального регулятора суспільних відносин, за допомогою якого потрібно розв’язувати конфлікти, досягати компромісів, реалізувати права і свободи людини, притягувати винних осіб до юридичної відповідальності;
- надає знання про загальні поняття, ознаки, структуру, зміст, суб’єкти, об’єкти, підстави класифікації, групи, прийоми юридичної техніки, тлумачення норм права, методи наукових досліджень та інші характеристики правових і державних явищ, що потрібні працівникам правоохоронних органів у їх повсякденній діяльності;
- вивчає правоохоронну діяльність і розробляє загальні висновки та практичні пропозиції, рекомендації стосовно вдосконалення законодавства і практики його застосування в цій сфері правового життя;
- виробляє науково обґрунтовані механізми реалізації прав і свобод людини, методику правового виховання населення, забезпечує працівників правоохоронної діяльності цими й іншими засобами зміцнення законності та правового порядку1.
Якісне і ґрунтовне знання істотних властивостей, найбільш загальних закономірностей, тенденцій і випадковостей виникнення, перетворення та функціонування правових і державних явищ дозволяє курсантам (слухачам) закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання на практиці правильно кваліфікувати юридичні дії, з наукової позиції давати обґрунтовану оцінку складним праводержавним явищам, розуміти їх соціальне призначення.
Водночас прогалини у знаннях з теорії держави та права досить істотно позначаються на рівні підготовки здобувачів вищої освіти. У цьому контексті можна навести твердження французького філософа-просвітника XVIII ст. К.А. Гельвеція про те, що знання загальних принципів легко компенсує незнання конкретних фактів[42] [43]. Так, наприклад, незнання певної норми права чинного нормативно-правового акта можна швидко виправити, опрацювавши її зміст, але незнання правових ідей, принципів, юридичних понять і конструкцій, низький рівень правової культури не усуваються так оперативно.Таким чином, сучасна Україна суперечливо та болісно рухається шляхом реформ, долаючи тягар пострадянського спадку. Європейський вибір Українського народу оплачений найвищою ціною. Так стверджується визнання на практиці людини як найвищої соціальної цінності, її пріоритетність у суспільних відносинах, долається прищеплений ще з імперських і радянських часів державний етатизм (зверхність держави над людиною та суспільством). Людина перестає бути «гвинтиком» у механізмі держави, а отже, закладаються основи верховенства права, правової держави і громадянського суспільства. Усвідомлення цих цінностей, гуманістичне спрямування права, його існування як міри справедливості, свободи і рівності здійснюються під час вивчення й опанування предмета теорії держави та права в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання. Реформування в Україні відбувається передусім у правовій сфері. Перетворення суду, судової системи та судочинства, перехід прокуратури до європейського правового статусу, підтримка правозахисних громадських організацій, розширення адвокатської діяльності та запровадження безоплатної правової допомоги, реформування правоохоронної системи тощо - все це є проявами прогресивних перетворень у правовій сфері. Якість і результативність реформ обумовлюються гуманістичним правовим світоглядом, правовою свідомістю та правовою культурою всіх без винятку учасників процесів, які в найбільш узагальненому вигляді можна назвати юридичною практикою. Усе розглянуте вище зобов’язує віднести теорію держави та права до класу важливих навчальних дисциплін у підготовці сучасних працівників правоохоронної діяльності.
Еще по теме § 1.5. РОЛЬ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА В ПІДГОТОВЦІ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ:
- § 7.3. СИСТЕМА ПРАВА ЯК ВНУТРІШНІЙ ВИЯВ НОРМАТИВНОЇ ОСНОВИ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- Завдання, етапи та напрями реформування органів кримінальної юстиції у механізмі правоохоронної діяльності
- Принципи та організаційні аспекти функціонування органів кримінальної юстиції у механізмі правоохоронної діяльності
- § 9.4. ПРАВОЗАСТОСОВНІ АКТИ У СФЕРІ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ВИДИ
- ТЕМА 7 НОРМАТИВНА ОСНОВА ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- ТЕМА 10 ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- § 10.4. ПРЕЗУМПЦІЇ, ПРЕЮДИЦІЇ, ФІКЦІЇ ТА АКСІОМИ У СФЕРІ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- ТЕМА 15 ЗАКОННІСТЬ І ПРАВОПОРЯДОК ЯК МЕТА ТА РЕЗУЛЬТАТ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- РОЗДІЛ 3 РЕФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ В КОНТЕКСТІ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- Органи кримінальної юстиції як правоохоронні органи та частина механізму правоохоронної діяльності
- § 1.4. ФУНКЦІЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
- Топчий Наталія Валеріївна. ОРГАНИ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ У МЕХАНІЗМІ ПРАВООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. КИЇВ - 2015, 2015
- 1.3. Поняття юридичної відповідальності в загальній теорії права
- § 1.3. МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА