3. Рефракція.

Явище заломлення світлових променів при проходженні ними земної атмосфери називається астрономічною рефракцією.

МОМ1=ρ називають кутом рефракції, або рефракцією ρ.

ZOM1- видима зенітна віддаль.

ZOM2- істина зенітна віддаль.

Z-Z′= ρ або Z=Z′+ ρ

Рефракція не змінює азимута світила.

Рефракція ρ =0 при Z=900 при t=00 c і тиску ρ =760 мм.рт.ст рефракцію можна обчислити за наближеною формулою

tgZ (1)

При тиску В мм.рт.ст. і температурі t⁰c

наближене значення рефракції обчислюють за формулою

(2)

За формулою (1), (2) рефракцію обчислюють в тих випадках, коли Z′700. При Z′>70 0 (1) і (2) дають помилку більше 1′, яке зростає при подальшому наближенні до горизонту.

При зенітних віддалях Z′>700 рефракцію обчислюють методом інтерполяції між крайніми значеннями ρ70 (обчисленим за формулою (2) для Z′=700 ) і ρ90=35′ (одержаним із експериментальних досліджень для Z=90).

Атмосферна рефракція .Мерехтіння зір .Присмерки.

Атмосферна рефракція – явище відхилення світлового променя від прямолінійного напряму при його проходженні через атмосферу Землі.

За рахунок цього світло спостерігається на зенітній віддалі Z ′,а не на віддалі Z, як це було б на планеті, позбавленій атмосфери.

Z′=Z- ρ.

ρ – кут рефракції залежить від температури і густини атмосфери. При t=100с і ρ=760мм.рт.ст

ρ =58,2′tgZ1 (1)

Формула (1) справедлива при Z′ 700.

Біля горизонту середнє значення кута рефракції становить 35,5′, а в окремих випадках може досягати 20. Для вияснення виправлень в астрономічні спостереження положень світил на небесній сфері складено спеціальні таблиці.

Завдяки рефракції уже видно весь диск сонця над горизонтом у момент коли насправді його верхній край починає сходити. Аналогічно при заході сонця.

Внаслідок рефракції схід сонця відбувається раніше, а захід пізніше ніж він би відбувався якби не було атмосфери. Тривалість дня при j=500 і d =0 зростає на Δt=10,2 хв ,44хв у липні ,астрономічних у січні -59 хв ,а у червні на цій широті вони тривають усю ніч.