Монополія, особливості функціонування

Монополія є економічним результатом концентрації та централізації виробництва й капіталу.

Основними характерними рисами чистої монополії, згідно із загальною класифікацією ринкових структур є такі:

1.

2. Товар, який виробляє монополіст, не має близького замінника. Характеризуючи товар фірми - монополіста, справедливо припустити, що у спо живача існує лише два варіанти поведінки: або взагалі в ідмовит ися від спо живання цього тов ару, або придбати його у монополіст а.

3. Чистий монополіст сам установлює ціну на свій товар.

4. Вступ у галузь інших виробників заблокований Монополізація ринку може досягтися:

- Зростанням фірми за рахунок капіталізації прибутку, банкрутством конкурентів, їх поглинанням до досягнення фірмою певного панування у галузі.

- Об’єднанням капіталів на добровільних засадах і перетворення такого об’єднання на панівного виробника. Форми монопольних об’єднань можуть бути різними (картель, синдикат, трест).

Будь -який монополіст зможе зберегти своє монопольне становище лише тоді, коли вступ до цієї галузі буде надійно заблокований. Бар’єри для вступу в галузь можуть набувати різних форм: масштаби виробництва, легальні бар’єри, власність на найважливіші види ресурсів, недобросовісна конкуренція.

На звані риси мо нопольного р инку спра вля ють вир ішальний вплив на ціни та обсяг вироб ництва монополістом.

Таким чином, чиста монополія - це така ринкова ст руктура, де одна фірма є єдиним продавцем всього обсягу продукт у. Вхід конкурент ів на цей ринок блоков аний (природною обмеженістю ресурсів, масштабами вироб ництва, пате нта ми і ліцензіями, що закріплюют ь виняткове право фірми на вироб ницт во і прода ж продукту).

Чиста монополія - це ідеальний тип ринкової структури, що є альтернативою досконалої конкуренції, у чистому вигляді існує в економічній моделі.

Монополіст має змогу, знижуючи ціни, збільшувати свою виручку за рахунок розширення обсягу продаж.

Фірма -монополіст має можливість маніпулювати і цінами, і обсягами продажу, вибираючи варіант, що дозволяє отримати прибуток, близький до макс ималь ного. Макс ималь ний прибуток принесе ціна такого обсягу випус ку, продаж останньої одиниці якого веде до перевищення граничної виручки над граничними витратами (MR>MC). Однак можливий варіант, коли при несприятливій ринковій с итуації монополіст не зможе отримати приб уток у короткостроковому періоді. Тоді монополіст буде прагнути мінімізувати свої зб итки.

Згідно з правилом MC=MR випуск продукції встановиться на рівні перетину кривих граничних витрат (МС) і граничної виручки (MR)(rn рис. 2.4.5. - це точка F - обсяг Q_n). На кривій попиту (DD) цей рівень відповідає ціні Р₁. Але загальні середні витрати при обсязі Q_n дорівнюють Р₂.

Таким чином, при ціні Р₁ монополіст втрачає (Р₂ - Р₁) на кожній одиниці продукції. Загальні збитки показані заштрихованим прямокутником Р₁Р₂ВК. Хоч монополіст і несе збитки, але будь -який інший рівень випуску може збільшити їх. Даної ціни достатньо, щоб покрити змінні витрати AVC, доти, доки ціна перевищуватиме AVC, має сенс продовжувати виробництво. Однак, якщо крива попиту DD зсунеться ліворуч так, що буде нижче середніх змінних витрат, монополіст мінімізує свої збитки, тільки скоротивши виробництво.

Отже, фірма-монополіст може в короткому періоді як насолоджуватися чистим економічним прибутком, так і терпіти збитки залежно від умов попиту і витрат).

В умовах монополізованого ринку сама фірма і є галуззю, вхід до якої інших фірм закритий за допомогою тих чи інших вхідних бар’єрів.

Фірма - монополіст може (і обов’язково буде) змінювати масштаб свого вироб ництва в довгостроковому період і з тим, щоб добитися макс ималь но можливої величини прибутку. При цьому ніщо, очевидно, не заважає монополіст у встановит и такий обсяг випуску, щоб в довгостроковому пе ріод і отримати позит ивний економ ічний пр ибут ок, якщо тільки хара кте р попит у і витрат такий, що отримання цього прибутку в принципі можливе.

Однією з форм поведінки монополіста ( як метод збільшення прибутку на монополістичному ринку) є цінової дискримінації. Термін „дискримінація” утворений від латинського „discriminatio”, що означає різницю, розрізнення.

Під ціновою дискримінацією розуміють практику встановлення різних цін на один і той же товар за умови, що різниці в цінах не пов’язані з витратами Сама постанова питання про цінову дискримінацію передбачає достатньо високий ступінь розвитку ринкових відносин Усе те, що спроможне підірвати засади конкурентних відносин, створює передумови для цінової дискримінації. Цінова дискримінація виникає на ґрунті реальних суперечностей ринкового механізму.

Умови, необхідн і для прове ден ня цінової дискримінації:

1. У продавця повинна бути можливість контролювати ціни Монополісту це зробити легко.

2. У покупців не повинно бути можливості купувати там, де продають дешевше.

3. Витрати проведення в життя дискримінаційної політики не повинні перевищув ати вигоду від такої діяльності.

4. Початковий покупець не може перепродавати товар або послугу.

5. Продавець повинен бути здатний сегментувати ринок покупців через різницю еластичнос ті попиту.

Залежно від того, наскільки повно реалізується кожна з цих умов і наскільки вони поєднуються між собою, можна говорити про різні можливості проведення дискримінаційної політики як постійної лінії поведінки фірми Прийнято розрізняти такі основні типи цінової дискримінації: досконала цінова дискримінація, цінова дискримінація за обсягом покупки, цінова дискримінація на сегментованих ринках.

Основні види цінової дискримінації подано у таблиці 2.4.2.

Монополістичний диктат суперечить інтересам споживачів. Він веде до суспільних втрат, пов’язаних, зокрема, із скороченням обсягу продаж

Однак цінова дискримінація дає змогу збільшити обсяг виробництва, наблизити його до конкурентного рівня, а значить, збільшити споживання, зробити доступними деякі товари для менш забезпечених верств населення.

Логічним завершення дослідження монопольного ринку має стати оцінка впливу монополізму на економічні процеси взагалі. Найсуттєвіші економічні наслідки чистої монополії такі:

1) Монополіст вважає за доцільне продавати менший обсяг продукції та призначати вищі ціни, ніж це зробив би конкурентний виробник.

2) Середні витрати монополіста, як правило, не збігаються з середніми вит ратами конкурентної фірми.

3) Монополія суперечливо впливає на НІН (науково-технічний прогрес). З одного боку, масштаби монополії дають змогу виділяти значні кошти на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій.

З іншого - у чистого монополіста немає постійних стимулів до НІН, тому він може дозволити собі бути неефективним.

4) Чистий монополіст має можливість проводити цінову дискримінацію.

Таким чином, монополізм має суперечливі економічні наслідки Однак незаперечним є те, що він підриває конкуренцію як основу ринкового саморегулювання. Тому однією з функцій держави в сучасних умовах вважається обмеження монополізму, підтримка конкурентного середовища.

Таблиці 2.4.2.

4.