Висновки до другого розділу

1. Метою експертизи заявок на об’єкти промислової власності є встановлення відповідності заявленої пропозиції встановленим чинним патентним законодавством України умовам патентоздатності.

Характерною ознакою такої експертизи є її творчий зміст: дослідження заявленого об’єкта, виявлення основних ознак, винахід аналогів і вибір прототипів, здійснення зіставлення заявленого об’єкта з прототипом, виявлення схожих ознак і відмінностей, належна оцінка.

Специфіка експертизи заявок на об’єкти промислової власності полягає в тому що вона стосується лише цих об’єктів (навіть не всіх об’єктів інтелектуальної власності), проводиться за спеціальними правилами, має властиві тільки цій експертизі форми.

2. Експертиза заявок на об’єкти промислової власності (патентна експертиза) за чинним патентним законодавством України може здійснюватися в чотирьох формах – попередній розгляд заявки, формальна експертиза, кваліфікаційна експертиза й експертиза на локальну новизну. Усі чотири складових становлять єдину експертизу заявок на об’єкти промислової власності.

3. Такою експертизою є це науково-технічне дослідження спеціально уповноваженим державним закладом відповідності чи не відповідності заявленої пропозиції умовам патентоздатності об’єктів промислової власності, результат якого є підставою для надання правової охорони чи відмови в наданні такої.

4. У роки панування командно-адміністративної системи господарювання відносини між заявником і Держкомвинаходів носили адміністративно-правовий характер, що зумовлювався економічною системою.

5. Із розпадом колишнього СРСР і переходом до ринку в Україні характер відносин між заявником і Установою поступово трансформується. Ринкові відносини зумовлюють втручання у взаємини між заявником і Установою цивільно-правових елементів.

6. Сьогодні ще не можна констатувати, що зазначені відносини характеризуються саме цивільно-правовими ознаками, але вони вже носять подвійний характер, хоча між заявником і Установою ще діє командно–адміністративна система господарювання з адміністративно-правовим характером. Установа в окремих випадках виявляє свій адміністративно-владний характер.

7. Водночас не можна не помітити тенденції зростаючого впливу ринку на відносини заявника й Установи, які дедалі наближаються до цивільно-правових. Платний характер експертизи заявок на об’єкти промислової власності зумовлює необхідність покласти певну відповідальність на Установу за якісні характеристики експертизи.

8. За чинним патентним законодавством України об’єктом патентної експертизи може бути тільки чітко визначене цим законодавством коло спеціальних об’єктів – результатів науково-технічної діяльності - і прирівняних до них. Усі інші не можуть бути об’єктами патентної експертизи.

9. Коло суб’єктів патентної експертизи також чітко визначене патентним законодавством. Особи поза цим колом не можуть бути суб’єктами експертизи заявок на об’єкти промислової власності. Замовниками патентної експертизи можуть бути лише заявники та інші прирівняні до них законодавством особи. Виконавцями патентної експертизи може бути лише єдиний державний орган в Україні – Державний департамент інтелектуальної власності.

10. Потребує більш чіткого визначення правовий статус роботодавця. Надання йому права протягом чотирьох років тримати в таємниці заявку на винахід як конфіденційної інформації лише зашкодить державі, науково-технічному прогресу.

11. Наукова й науково-технічна експертиза суттєво відрізняється від експертизи заявок на об’єкти промислової власності за суб’єктним складом експертних відносин і за складом об’єктів експертизи. Це дві різні експертизи, не взаємопов’язані, незалежні одна від одної. Проте експертиза заявок на об’єкти промислової власності щодо наукової і науково-технічної експертизи є спеціальною.