8. Повір’я про смерть у творах наших письменників.
Наші письменники у своїх творах завжди багато передають найрізніших народніх повір’їв, а в* тому і про смерть. Я подам тут для прикладу хоч кілька.
Марко Вовчок: „Він кинувся до віконця — одсунув, кинувся до дверей — відчинив” (т.
III. 71), — це шоб душа легче вийшла з тіла при вмиранні.Ольга Кобилянська: „Земля” 1901 р.: Не можна ховати під ніч: переходити в другий світ треба при Божім світлі, вдень 309. Умерлий не матиме на тім світі супокою, як за ним побиватися 317. Умерлий в перших днях буде являтися. Воно все так, як чоловік помре раптом, а ще до того без світла 320. Умерлий ходить і блудить по світі, коли без свічки переставився 336. Що за місячна нічка! Аби добра душечка не блукала 290.
П. Мирний, том II: Душа, кажуть, до дев’ятого дня літає по світу. Відьма довго вмирає, — тиждень 448.
Н. Рибак: „Переяславська Рада” 1949 р.: Попросила, щоб у чоло поцілував, як небіжчицю 357.
Еще по теме 8. Повір’я про смерть у творах наших письменників.:
- 7. Повір’я з буденного життя у творах наших письменників. '
- 1. Повір’я про позагробове життя.
- Життєві повір’я.
- 8. Возмещение вреда в связи со смертью кормильца.
- Смерть клиническая и биологическая. Основные принципы реанимации организма .
- ВІДУНСТВО Й ПОВІР’Я.
- Предмет та метод науки про політику Що таке наука про політику?
- 7. Церковні поминання й повір'я.
- ВДАЧА Й СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ НАШИХ ПРЕДКІВ.
- Життя ЛЮДИНИ В ОБРЯДАХ І ПОВІР’ЯХ.