3.6. Електромагнітне забруднення

Інтенсивний розвиток електроніки та радіотехніки викликав забрудненя природного середовища електромагнітними випромінюваннями (полями).

Головними їхніми джерелами є радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції, високовольтні лінії електропередач, електротранспорт.

Поблизу кожного обласного центру, багатьох районних центрів, великих міст розташовані телевізійні центри або ретранслятори, радіоцентри, засоби радіозв’язку різного призначення. Рівень електромагнітних випромінювань у таких районах (діапазон радіочастот об’єктів може змінюватися від 50-100 Гц до 100 ГГц) часто перевищує допустимі гігієнічні норми й дуже шкодить здоров’ю людей, що мешкають поруч.

Мірою забруднення електромагнітними полями є напруженість поля (В/м), ці поля завдають шкоди перш за все нервовій системі. Так, напруженість поля 1000 В/м спричинюють розвиток неврозів, безсоння, важкі захворювання.

Існують розроблені на основі медико-біологічних досліджень санітарні норми та правила щодо радіотехнічних і електротехнічних об’єктів. Вони регламентують умови їхньої експлуатації з метою охорони населення від шкідливого впливу електромагнітних випромінювань.

Зростання енергетичних потужностей становить небезпеку для довкілля – розширюється мережа та зростає напруга повітряних ліній електропередач. Вони негативно впливають на нормальний розвиток тваринного та рослинного світу.

Спеціальні дослідження показали, що технічно найперспективнішими є лінії надвисокої та ультразвукової напруги (750-1150 кВ), які становлять небезпеку. Навколо них утворюються потужні електромагнітні поля, які негативно впливають на людину, порушують природну міграцію тварин, процеси росту рослин тощо.