Вплив забруднення води на умови життєдіяльності людини

Мільйони років вода у наших річках і озерах була чистою, але нині вона буває дуже забрудненою. Забруднення природних вод — зміна складу і властивостей вод внаслідок господарської діяльності людини.

Джерелами забруднення води в струмках, річках та озерах є атмосферні опади (несуть маси вимитих з повітря забруднюючих речовин промислового походження); господарські (фекалії, миючі засоби) та промислові стічні води; скиди нафтопродуктів водного транспорту; сільське господарство з його потужною індустрією отрутохімікатів, пестицидів (змив з полів), частинки грунтів; вторинне забруднення викидами в атмосферу; скиди вод з теплових та атомних електростанцій, що призводять до теплового забруднення водойм, порушається їх термічний, гідрохімічний та гідробіологічний режим.

В Україні у поверхневі води скидається щорічно понад 4 млн. тонн забруднюючих речовин. Найбільша кількість в Донецькій (близько 44% від усієї кількості забруднюючих речовин в Україні), Луганській та Дніпропетровській (відповідно 13% та 12%).

Щороку до водоймищ України потрапляє 5 млн. тонн солей, 5 тис. тонн нафтопродуктів, близько 8 тис. тонн фосфору, 130 тис. тонн органічних забрудню­вачів, 1,4 тис. тонн синтетичних поверхнево-активних речовин, стоки від тваринницьких ферм. На тваринницьких комплексах утворюються великі маси мертвої органіки: гною, сечовини. Ці відходи не отруйні, але їхні величезні концентрації здатні викликати тяжкі наслідки для водних екологічних систем. Стічні води, що містять органічні речовини, мають велику кількість біогенних елементів, втому числі азот і фосфор, що призводить до інтенсивного розмноження фітопланктону у водоймах.

Струмки та річки часто впадають у більші річки, які течуть до моря. Забруднена в одному місці вода може потрапити дуже далеко. Тоді вона зашко­дить людям, які її використають. Вживання забрудненої води може викликати захворювання печінки, шлунка, серця. Особливу тривогу викликає вода як фактор передачі холери, гострих кишкових інфекцій та інших інфекційних захворювань.

Найгірший екологічний стан басейну річки Дніпро. Щорічно сюди скидаєть­ся 370 млн. кубометрів забруднених стоків, або п'ята частина від їх обсягів в Україні. На інших основних річках України (Десна, Сіверський Донець, Інгулець, Південний Буг) справи не кращі. Брудні води річок використовуються для водо­постачання великих міст, зрошення сільськогосподарських угідь і в тваринництві.

Розрізняється декілька стадій забруднення природних вод: початкова стадія - концентрація забруднюючих речовин у воді не призводить до негативних змін її властивостей. Зміни, що спостерігаються, не стають перепоною для використання вод, але вказують на наявність джерел забруднення; небезпечна стадія - концентра­ція забруднюючих речовин у воді призводить до негативних змін властивостей води.

До основних видів забруднення поверхневих вод належать хімічне, бактеріальне, теплове та радіоактивне.

Якість води відіграє важливу роль у житті людини. За даними епідеміо­логічної служби України, близько 20% водопроводів комунального госпо­дарства та третина відомчих подають воду без достатньої очистки, в результаті чого вона не відповідає гігієнічним вимогам ні за хімічними, ні за бактеріо­логічними показниками. Це обумовлює високий рівень інфекційних і неін- фекційних захворювань людей. Так, у 1998 р. в Україні зареєстровано понад 140 тис. випадків гострих кишкових захворювань, зокрема, на черевний тиф, холеру, лептоспіроз і вірусний гепатит А. Це обумовлено виявленням збудників хвороб в навколишньому середовищі, невирішеністю проблеми забезпечення населення гарантованим водопостачанням і каналізацією.

Вода із джерела, яке розташоване на території міста, без будь-якого дослідження навряд чи може вважатися питною.

Неможно пити воду з відкритої водойми, струмка, ставку, озерця, розта­шованого: поблизу промислового підприємства, тваринницької ферми, авто­мобільного шляху (вода в них може бути забруднена стоками від промислових підприємств та тваринницьких ферм, викидами від автотранспорту), серед сільськогосподарських угідь (вода може бути забруднена змитими з навко­лишніх полів пестицидами та отрутохімікатами).

В промислових районах, де на підприємствах металургійної, вугільної, хімічної промисловості експлуатуються фільтраційні відстійники та накопичувані, підземні води можуть стати непридатними для водопостачання населення.

Воду перед подачею в мережу очищають з допомогою різних реагентів, які не сприяють поліпшенню стану здоров'я людини. Тому воду перед вживанням треба відстояти на протязі 1-2 годин, а потім закип'ятити. Високі температури вбивають мікроби, які знаходяться у воді. Те ж саме необхідно робити і в сільській місцевості.