1. Соціокультурна зумовленість філософії.

Філософська галузь знань з’являється з одного боку, як нагальна потреба окремо взятої людини(бо вона хоче бути щасливою), так і суспільства в цілому. Це означає, що виникнення філ-ії має соціокультурну зумовленість.

Філософія як особливий тип знання має свою соціокультурну зумовленість(тобто філософія виникає як відгук на виклики, які створює людина, суспільство і взагалі історія людства). Філософія виникає тоді і там, де з’являється потреба в масштабному осмисленні дійсності. Це означає, що філософія як знання з’являється тоді, коли людина починає ставити себе у відношення до світу, виконуючи наступні умови: людина розглядається як головна, центральна, особлива, неповторна істота, а до світу вона ставиться із позиції такого відношення, коли вона з одного боку, осмислюючи себе, починає говорити, в якому відношенні до неї знаходиться предмет.

Людина як найбільш досконала істота починає шукати оптимальний варіант свого життя. Філософія– почуття усвідомлення, теор. -практ. Визначеність сутності, сенсу і цінностей всього сущого.

Перші спроби людини осмислити навколишній його мир - живу й неживу природу, космічний простір, нарешті, самого себе - варто віднести до того періоду людського існування (приблизно, його можна датувати п'ятими-четвертими тисячоріччями до нашої ери), коли людина в процесі еволюції, насамперед розумової, почала диференціювати природу як середовище свого перебування, поступово виділяючи себе з її. Саме внаслідок того, що людина стала сприймати тваринний і рослинний мир, космос як щось відмінне й конфронтуюче йому, у неї почалося формування здатностей осмислювати дійсність, а потім і філософствувати, тобто робити розумні висновки й висувати ідеї про навколишній його світ. Родоначальники філософського мислення з'явилися в найдавніших людських цивілізаціях - Єгипті, Шумерах, Вавилоні, свідченням чому є численні історичні пам'ятники, на жаль, тільки непрямі. Письмових свідчень діяльності мислителів цих цивілізацій до нас не дійшло.