7. Фіксація результатів допиту

Важливе значення для розслідування має правильна фіксація результатів допиту в протоколі, де повинні бу­ти повно і об'єктивно відображені повідомлені допитува­ним дані. Рекомендуються три методи одержання пока­зань: вільна розповідь, запитання — відповідь і поєднання першого і другого методів.

1) показання записують від першої особи і по можли­вості дослівно;

2) поставлені запитання та відповіді на них у разі необ­хідності записуються дослівно;

3) на прохання допитуваного йому надається можли­вість власноручно викласти показання, про що в протоколі слідчий робить відмітку;

4) протокол не може бути стилізованим, а повинен точ­но фіксувати вирази, які вживає допитуваний;

5) протокол підписують допитуваний, слідчий та інші особи, присутні на допиті.

Протокол допиту повинен містити:

1) відмітку про попередження допитуваного (свідка) про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання свідомо неправдивих показань, що підтверджується його підписом;

2) відмітку про роз'яснення допитуваному у вчиненні якого злочину його підозрюють та про його право на за­хист;

3) заяву обвинуваченого про те, чи визнає він себе винним;

4) відомості про перекладача, експерта, захисника, пе­дагога, батьків або законних представників неповнолітнього.

У процесі допиту свідок або обвинувачений може ви­конати за власним бажанням чи за пропозицією слідчого схеми, креслення, малюнки, плани, що пояснюють його показання. Вони повинні бути засвідчені підписами допи­туваного і слідчого.

Методом фіксації допиту може бути звуко- і відеозапис. Згідно з КПК такий запис проводиться після поперед­нього повідомлення всіх учасників слідчої дії (статті 85^і, 85²). Доцільно застосовувати його у випадках складних до­питів або ж таких, що супроводжуються визнанням обви­нуваченим своєї вини, або для фіксації показань потер­пілого, який перебуває в тяжкому стані. Паралельно зі звуко- і відеозаписом слідчий веде протокол.