Життєдіяльність людей характеризується широтою і розмаїтістю дій, вчинків, проявів.

Особливе місце посідає діяль­ність, спрямована на перетворення природи з метою задоволення матеріальних потреб людей. Такий вид занять називається госпо­дарською діяльністю. Називають таку діяльність економічною.

У сучасних умовах економіка — це наука про способи веден­ня господарства, внаслідок чого людина змінює, пристосовує ре­човини, засоби, багатства природи для своїх потреб. Економіка — сукупність галузей народного господарства, засобів та процесів, що використовуються людьми для забезпечення життєдіяльно­сті. Система економічних відносин, що складаються між людьми в процесі суспільного відтворення (виробництва, розподілу, об­міну, споживання) матеріальних благ і послуг.

Різні економічні школи по-різному інтерпретують характер економічних відносин, що складаються в суспільстві між людь­ми. Одні визначальну роль відводять відносинам присвоєння ма­теріальних умов виробництва, тобто відносинам власності. Інші головним фактором, що робить вирішальний вплив на всі сфери життєдіяльності людей, називають проблему вибору в умовах обмеженості ресурсів. Але діяльність при обмежених ресурсах — це ще не економічний аспект. Англійський економіст Лайонел Роббінс вважає, що манна небесна хоча й обмежена, але її не мо­жна ані обміняти, ані відкласти на користь іншого продукту. Лю­дей вигнали з раю. Люди позбавлені вічного життя і необмеже­них благ. І якщо люди щось вибирають, то змушені відмовлятися від інших благ, від яких в інших умовах не відмовилися б. Еко­номіка — це відносини, що складаються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання благ в умовах об­меженості ресурсів, можливості їх альтернативного використан­ня. Економічні відносини проявляються через систему супереч­ностей. Різноманітні соціальні спільності — класи, групи, інди­віди — мають кожний свої інтереси, неминуче зустрічаються з інтересами інших суб’єктів. Щоб спільність людей у стосунках одного з одним не керувалася законами джунглів, вони змушені виробляти правила суспільної поведінки у всіх сферах і, насам­перед, в економічній. Адже важко заперечувати пріоритет еконо­мічних інтересів, як би це не суперечило духовному початку лю­дини.